Багато робіт доктора біологічних наук Олександра Рибалки, який працює у Селекційно-генетичному інституті — національному центрі насіннєзнавства та сортовивчення, розпочинається словом: «Уперше…». Зокрема, й коли йдеться про використання виробів із зерна. Так з’являється інформація, цікава і потрібна не лише вченим, а й кожному з нас.  

Актуальність будь-якого захворювання визначається насамперед його поширеністю, впливом на якість життя хворих, наявністю засобів для лікування, негативним соціальним і економічним впливом на суспільство. Як свідчить світова статистика, приблизно 10 млн чоловік, які живуть у нашій країні, страждають від різноманітних алергічних захворювань (АЗ). І це не дивина, оскільки АЗ вражають від 20 до 40% населення земної кулі. Алергічний риніт, кропив’янки, атопічний дерматит тощо значно знижують якість життя (тобто не дають змоги повноцінно працювати, вчитися, відпочивати), а анафілактичний шок, астма, медикаментозна, інсектна алергія, екзогенний альвеоліт, окрім цього, можуть вкорочувати людям віку.

Чи пробували ви у звичайній міській лікарні записатися на прийом до  доктора медичних наук? А от пацієнти Київської лікарні №1 можуть. У мене загалом склалося враження, що потрапив до наукової установи. А це вже велика перевага для пацієнтів, адже під одним дахом можуть отримати найкваліфікованішу допомогу. Таким враженням ділюсь із головним лікарем Ігорем Чермаком перед початком нашої розмови.  

Попри заклики лікарів утриматися від збирання грибів, восени українці дружними компаніями все-таки вирушають на тихе полювання. На заході країни збирання грибів — традиція, що передається з покоління в покоління, і жителі Закарпаття, Прикарпаття й Полісся знаються на тому, що можна класти до кошика, а що ні.

А ось на сході й півдні — інша ситуація. Не всі охочі до «тихого полювання» добре розбираються в грибах. Тому найбільше отруєнь такими дарами лісів саме в цих регіонах. Як правильно поводитися в лісі та що робити, якщо вже з’їли неправильний гриб, дізнавався «Урядовий кур’єр». 

  Триває карантин у селі Вознесенка Мелітопольського району (Запорізька область), де було виявлено випадок загибелі  телички. «Урядовий кур’єр» розповідав про небезпеку та про вжиті владою  запобіжні заходи для припинення подальшого поширення хвороби. Нагадаємо, що це сталося 15 серпня, причину загибелі тварини через сибірську виразку встановили через три доби. Голова облдержадміністрації Олександр Пеклушенко одразу провів засідання обласної надзвичайної протиепізоотичної комісії, яка затвердила всі необхідні організаційні заходи задля  локалізації та недопущення поширення небезпечного захворювання.

Мій приятель забив руку. Дні минають, а біль не вщухає. Отже, візит до лікаря неминучий. У центрі первинної медико-санітарної допомоги до травматолога черга. Нарешті, після тригодинного чекання, вдалося потрапити на прийом. Приятель зауважив, що лікар — добрий спеціаліст і чемний з пацієнтами. «Сьогодні знову йти до нього, і, мабуть, знову буде черга», — поскаржився він мені. 

Телятину, уражену бактерією цієї небезпечної хвороби, виявили  фахівці Мелітопольської СЕС у місцевому продовольчому магазині «Євгенія». Як невдовзі з’ясувалося, м’ясо надійшло у продаж від місцевого постачальника — із сусіднього з райцентром села Вознесенка. Втім, як підтвердила завідуюча епідвідділом Мелітопольської СЕС Лариса Саприкіна, продукт потрапив на прилавок без жодного документа, який би засвідчував його безпеку та походження.  

Про реформування системи охорони здоров’я сказано і написано вже багато. Без перебільшення, це вимога часу, адже сучасний стан вітчизняної медицини  не може задовольняти ні населення, ні самих медичних працівників. Утім, модернізація такої важливої галузі неможлива без врахування думок громадськості й радикального розв’язання низки супутніх проблем — створення належної інфраструктури, поліпшення фінансування та  матеріально-технічної бази закладів охорони здоров’я, кадрової політики. Як це зробити? Які реформи насправді потрібні українській медицині? Про це — наша розмова із заслуженим працівником охорони здоров’я України, президентом Українського медичного клубу, головою оргкомітету Національної медичної премії Іваном СОРОКОЮ. 

З другої половини серпня й до перших заморозків оси й бджоли особливо активні, оскільки готуються до зимової сплячки й запасають харчі. Внаслідок цього зростає контакт із людьми і, відповідно, частішають випадки укусів. Лікарі констатують до 3 викликів «швидкої» на день і 5 смертей на рік від анафілактичного шоку після укусу цих комах. У зоні ризику — діти.«В передосінню пору від бджіл та ос потрібно триматися якнайдалі. Особливо від ос, оскільки вони стають дуже злими. Без потреби їх краще не чіпати», — рекомендує ентомолог, старший науковий співробітник Інституту зоології імені І. І. Шмальгаузена НАНУ Анатолій Котенко. 

Із початку серпня в Україні стартував перший етап пілотного проекту з упровадження державного регулювання цін на ліки для гіпертоніків і хворих на серцево-судинні недуги. Чи істотно знизилася вартість препаратів для людей, що мають проблеми з тиском, чи достатня кількість таких ліків в аптеках та чи готові приватні аптечні мережі долучитися до участі в проекті, зважаючи на не визначений досі механізм компенсації вартості референтних ліків, досліджували журналісти «Урядового кур’єра».