Родичі привезли до клініки 52-річну киянку із задавненим онкологічним захворюванням  майже без надії на успішний результат. Навіть закордонні медики відмовилися її оперувати. У «Борисі» за скальпель узявся хірург з досвідом роботи у клініці Шалімова та практикою в Німеччині Юрій Лівшиць.

— Дякувати Богові, — згадує той день Юрій Зіновійович, — надзвичайно складна операція пройшла успішно. Нині пацієнтка проходить протипухлинну терапію, її стан стабільний. 

У Запорізькому міжобласному центрі відновної хірургії кісток і суглобів 9-ї міськлікарні  після важкої, але успішної операції з реплантації кисті  проходить реабілітацію 51-річний Ігор Лебідь.

Чоловік два місяці тому  потрапив у халепу — його рука потрапила у верстат і гостре лезо геть відрубало кисть.

— Я був при свідомості, і коли побачив, що стало з моєю рукою, вирішив, що бути мені інвалідом, — згадує пацієнт. — Але коли на ранок побачив руку після операції, у душі зажевріла надія. 

Лікар від Бога, розважлива й інтелігентна, завжди доброзичлива й безкорислива — так відгукуються колеги й пацієнти про лікаря-гастроентеролога Євдокію Вакуленко. Заслуженого професіонала не обійшли нагороди. Чергову нещодавно вручали в Київській обласній раді. Там і відбулася наша розмова.

—  Євдокіє Пилипівно, приємно нагороди отримувати?

— Звісно. За свою багаторічну роботу отримала їх чимало, але втішно, що знову згадали. Ось вручили іменний годинник і грамоту.   

Учасники слухань констатували, що питання протидії епідемії названих захворювань для України вкрай актуальне і давно вийшло за межі суто медичної проблеми. Наша країна серед лідерів за темпами розвитку епідемії ВІЛ-інфекції/СНІДу в Європі та світі, є другою країною Європи та п’ятою — світу за темпами поширення ВІЛ-інфекції. Щодня діагноз ВІЛ-інфекції ставлять майже 60 українцям. Починаючи з 1987-го, серед громадян України зареєстровано 234 257 ВІЛ-позитивних осіб, 62 288 хворих на СНІД та 30 575 померлих від захворювань, зумовлених СНІДом.  

Нашу розмову з директором Науково-практичного медичного центру дитячої кардіології та кардіохірургії МОЗ України Іллею Ємцем раз у раз переривають телефонні дзвінки та  включення з операційної (перед Іллею Миколайовичем  монітор транслює все, що там відбувається).  Втім, операцію, котру він мав проводити того дня,  відмінили, тож поспілкуватися пощастило неочікувано довго.
Серед фото на  стіні його кабінету — світлини вчителів і колег: Миколи Амосова,  австралійського професора Тімоті Картмілла, французького доктора Іва Лекомпта, канадського  професора Вільяма Вільямса. Згадалося, коли вперше побачила ці  фотографії, — ще в Інституті Амосова, на двох поверхах  якого розміщувався центр. Ці  та інші західні світочі кардіохірургії  приїхали на присвячений 10-річчю заснування  Центру дитячої кардіології та кардіохірургії 8-й український форум вроджених вад серця, котрий починається сьогодні. 

Кількість онкологічних захворювань зростає і у нас в країні, і в усьому світі. Багато пухлин дають метастази в головний мозок. У США, наприклад, щорічно реєструють до 170 тисяч нових випадків таких метастатичних пухлин. Вони викликають фізичні і психічні порушення: хворі швидко перетворюються на інвалідів.
Оперативне лікування можливе не в усіх випадках, існують ризики післяопераційних ускладнень — рецидиви виникають у 10—50% випадків. Якщо поєднувати хірургічне видалення метастазів із наступним опроміненням головного мозку, що зменшує частоту рецидивів, у хворого може розвинутися гостра постпроменева реакція.
Але наука не стоїть на місці, з’являються сучасні види лікування онкологічних захворювань мозку — радіотерапія і радіохірургія, які поєднують точність впливу на пухлину та ефективність променевої методики. Про ці передові методи — розмова з Андрієм ГРЯЗОВИМ, який стояв біля витоків цього методу в Україні. 

Міністерством охорони здоров’я за участі Асоціації психіатрів України та організацій споживачів психіатричної допомоги розроблено концепцію реформування системи охорони психічного здоров’я дітей, яка визначає новий порядок надання психіатричної допомоги.
Відтепер дітям з особливими потребами психіатричну допомогу надаватимуть в адаптованій формі, а проблему ліків держава повністю візьме на себе. Виявляти погрішності у психічному розвитку дитини повинен педіатр або сімейний лікар за місцем проживання. Якщо потрібно, він направляє пацієнта до дитячого психіатра, а той призначає лікування. До того ж терапію дитина проходить удома, її не виривають зі звичного соціального контексту (винятком є гострі хронічні стани). Головне в цьому підході — дотримання прав маленького пацієнта.

 Схиляюся над непорушним тілом.  Дихання немає. Не панікувати.    Подзвонити у «швидку». Звільнити від одягу, знайти потрібну точку на грудях,  правильно зробити  15 натискань та  два вдихи через рот. Ще 15 натискань  —  і знову два вдихи… 
Нині це вже спогади із тренінгу для журналістів з надання першої невідкладної допомоги. Потерпілим виступав манекен, якому робили штучне дихання та рятували від артеріальної кровотечі. Кров була штучною, та емоції  — щирими.  Лише так, отримавши порцію адреналіну від «рятування» манекена, можна навчитися надавати першу допомогу й здолати той психологічний бар’єр, коли бачиш на вулиці непритомну людину, але боїшся підійти, щоб допомогти. 

Осіннім золотом фарбує природа рідну країну. Дозріла кукурудза — королева полів, квітка сонця соняшник, а також соя, що стрімко поширюється на наших полях. Налилися соком корені цукрових буряків, які ось-ось зберуть. Кипить робота на ланах озимини. Але чому тільки ці п’ять культур нині заполонили наші поля?
А  де ж багаторічні бобові  — люцерна й еспарцет, однорічні трави, зайняті пари, горох, суміші однорічних злаково-бобових та злаково-хрестоцвітих? Вони стабілізують агробіоценози, це найкращі попередники, після яких аграрії завжди отримували достойний урожай озимої пшениці з меншими затратами, майже без застосування агрохімікатів, що їх широко використовують і так знищують  головне багатство країни — її родючі грунти, а отже, і самих себе. Адже масове здебільшого нічим не обмежене використання пестицидів призводить до цього. Внаслідок навіть чорніють і гинуть зародки зерен.  Усе це не тільки абсурдно, а й злочинно.

За статистикою, бригади швидкої допомоги в Україні щороку здійснюють понад 13 мільйонів виїздів. Дзвінок на «103» свідчить про загрозу для здоров’я, а часто й життя людини. Тому екстрена медична допомога потребує не тільки високої кваліфікації лікарів, злагодженості дій бригади «швидкої», а й доброї оснащеності автомобіля відповідним обладнанням та лікарськими препаратами, його надійності під час експлуатації. Однак нині не в усіх закладів є змога таких вимог дотримуватися. Тож одне із завдань медичної реформи — впровадження національної системи екстреної медичної допомоги європейського рівня. Головна складова прориву — ініційоване Президентом України масштабне оновлення парку машин швидкої допомоги.