Як  у, здавалося б, безнадійних випадках  повернути  дітям радість повноцінного  самостійного руху, «УК» розпитував у керівника наукового відділу патології хребта і суглобів дитячого віку  Інституту патології хребта і суглобів ім. професора М. І. Ситенка Сергія ХМИЗОВА. 

За даними Центру грипу та гострих респіраторних вірусних інфекцій, упродовж  минулого тижня  найбільше хворіють кияни та жителі Київщини, найменше  — на Харківщині. 

Час від часу суспільство шокують повідомлення про смертність школярів на уроках фізкультури. Причина одна: зупинилося серце. При цьому і рідні, й однолітки стверджують, що скарг у загиблого не було.  Після поглибленого обстеження з’ясовується, що трагедія трапилася через відсутність вчасної якісної діагностики прихованих захворювань. На жаль, таких стає дедалі більше. Вчені-кардіологи вважають, що тенденції захворювань серцево-судинної системи, які прогресують, загрожують національній безпеці країни. Однак хворобу мало констатувати. Їй треба запобігати. Про зусилля в цьому напрямі Національного інституту серцево-судинної хірургії імені М. М. Амосова розповідає  головний лікар Сергій СІРОМАХА. 

В Америці та країнах Європи вже не один десяток років працюють саме сімейні лікарі, і користь від такого підходу до лікування доведено на практиці. Нині зарубіжний досвід впроваджують і в Україні, зокрема у столиці. Про те, що така практика себе виправдовує, кажуть і пацієнти, і лікарі амбулаторії сімейного типу, яка нещодавно запрацювала в Дарницькому районі Києва. 
В уряді неодноразово наголошували, що завдання медичної реформи — зробити медицину доступною.
Тож торік відбулися значні зміни в системі охорони здоров’я м. Києва на первинному рівні. Так, продовжено роботу щодо відкриття амбулаторій лікарів сімейної медицини в районах Києва: у листопаді в Дарницькому районі столиці відкрито нову амбулаторію лікарів сімейної медицини. До речі, жоден з тих медичних закладів, які функціонували в районі, не припинив свою роботу. Заплановане відкриття ще двох амбулаторій у Голосіївському і Деснянському районах столиці. Загалом розвиток мережі амбулаторій, за словами столичних посадовців, дасть можливість покращити доступ пацієнтів до лікаря, а лікарів — до пацієнтів.

Помічали: коли малюку загрожує покарання, він висмикує ручку або завмирає. Дитина дуже добре відчуває власне тіло та його потреби, а в таких випадках з року в рік змушена придушувати свої імпульси. Дорослішаючи, вже  не може збагнути: звідки узялися хронічні болі в суглобах, хребті, внутрішніх органах.  Люди, які не отримали в дитинстві підтримку від близьких,  часто ходять на напівзігнутих ногах і  страждають від варикозу. Виною всьому м’язовий спазм, викликаний страхом втратити опору або почуттям небезпеки. Фахівці вважають, що це лише один з багатьох шкідливих шаблонів (або, за термінологією науковців, патернів), які заважають правильно рухатися і, найголовніше, почуватися здоровою людиною. Яким чином неправильний рух пов’язаний із загальним станом нашого організму? Чи можна, випрямивши коліна, допомогти душі, що зігнулася? Виявляється, можна. В цьому я переконалася, відвідавши тренінг з тілесно орієнтованої психотерапії.  

В автобусі, що прямував із дачного селища біля села Кошари до містечка Южне, чоловікові раптом стало зле. Йому викликали швидку. Втім, зустрічі так і не сталося — людину до лікарні довіз той самий автобус, але врятувати її не вдалося. Не те що спецавтомобіль у цій ситуації принципово швидше доправив би хворого до лікарні, але вчасно надана — ще десь там, за містом, — невідкладна допомога могла б стати вирішальною в боротьбі за життя.

Ця історія, почута в одеській маршрутці, не унікальна. Нерідко доводиться чути, що карета швидкої допомоги їде або ж надто довго, або ж приходить порожньою — майже без препаратів та обладнання. 

Торік у травні МОЗ спільно з Міносвіти вирішили провести до кінця 2013 року профілактичні медогляди школярів. У половині регіонів їх проводили на базі лікувально-профілактичних закладів (за винятком гірських, віддалених районів областей, де учнів обстежували виїзні бригади), іншій половині запропонували провести огляди на базі шкіл. Обстежили 96,5% школярів. Як повідомила «УК» начальник відділу материнства, дитинства та санаторного забезпечення МОЗ Альона Терещенко, схема проведення для решти 4% школярів, яких не оглянули торік, буде такою самою.  

Попри стрімкий розвиток сучасних технологій, науковці досі не змогли винайти ліки від раку, в смертельні тенета якого щороку потрапляють майже 160 тисяч українців. Найпоширенішим є рак молочної залози. Потерпаючи через цю недугу, жінки зазнають неймовірних фізичних та психологічних страждань. Але найстрашніше, коли через невчасне і неефективне лікування виникають рецидиви й метастази, що часто призводять до смерті. Хворим жінкам доводиться самотужки боротися з недугою, хапатися за соломинку, щоб вижити. Навіть коли не залишається жодного шансу, вони не здаються. І просять, щоб держава звертала більшу увагу на цю проблему.  

Свого часу багато хто побоювався, що запровадження єдиного для всієї України нормативу — один автомобіль швидкої допомоги на 10 тисяч населення й одна бригада медиків на 13 тисяч населення — стане дискримінаційним для жителів поліського краю загалом і області зокрема. Причина в тому, що однією з особливостей Житомирщини є майже двократна різниця щільності населення між чорноземним півднем області й суто поліськими районами на її півночі. Причому, скажімо, на Олевщині, Овруччині, Лугинщині населені пункти розміщені на значній відстані один від одного, а кількість жителів у них зазвичай менша за сто осіб.  

Позавчора три автомобілі «швидкої допомоги» класу А, В та С, виготовлені  НВО «Практика», передали на експертизу фахівцям: перед тим, як масово поїхати до регіонів, де ними користуватимуться медики, зразки машин усіх класів мають пройти дослідження, котрі визначать, чи відповідають вони тендерним і технічним умовам та вимогам ДСТУ. Перевірятимуть «швидкі» спеціалісти  державного підприємства «Політехмед» МОЗ України.
Нагадаємо, що торік МОЗ закупило 1412 «швидких» різних типів на суму 921,4 мільйона гривень. Договір на постачання найбільшої кількості — 1165 авто — з Мінохоронздоров’я уклало НВО «Практика».