Проблема поширення епідемії ВІЛ/СНІДу та породжених нею ризиків  актуальна для українського населення. Особливої гостроти набуло забезпечення ВІЛ-інфікованих осіб ліками. Ці та інші питання ми обговорювали з заступником голови Державної служби України з питань протидії ВІЛ/СНІДу та інших соціально небезпечних захворювань Оленою ЄЩЕНКО.  

Унаслідок медичної реформи структура первинної медичної допомоги стала більш чіткою та визначеною. Про це повідомили на брифінгу представники профільного міністерства.

Кількість викликів служби екстреної медичної допомоги щодо гіпертонічних криз, повідомила на зустрічі з журналістами директор департаменту з питань якості медичної та фармацевтичної допомоги МОЗ Тетяна Донченко, торік зменшилась на 30 %  у порівнянні з попереднім роком. Це, впевнена посадовець, результат державного регулювання цін на лікарські засоби для осіб з цією недугою.  Подібний підхід запроваджується і для боротьби з діабетом.
Не обійшла влада увагою і так звані ліки-сироти. Зокрема, йдеться про дорогі препарати для лікування важких хвороб, які не мають масового характеру. Виробникам невигідно з ними працювати. Але ж йдеться про життя людей. Так, виникло питання при захворюванні на мукополісахаридоз. З цього року закупівля препаратів для дітей фінансується з держбюджету.

Що таке медицина плода, в нашій країні знають поки що лише окремі фахівці. Втім, це одна з актуальних галузей медицини, що вже давно розвинена у всьому світі. Адже сьогодні майже кожна четверта дитина, яка помирає на першому році життя, з’являється на світ з вродженими вадами розвитку. У якому стані сьогодні медицина плода в Україні, як впроваджується цей напрям у перинатальних центрах — наша розмова з головним неонатологом Міністерства охорони здоров’я Єлизаветою ШУНЬКО. 

Поширеність серцево-судинних захворювань в Україні набрала не просто загрозливих розмірів. Бо дві третини загальної смертності від цієї патології нині вже цілком можна розцінювати як виклик не тільки системі охорони здоров’я, а й національній безпеці.

Адже інфаркти, інсульти дедалі частіше трапляються тепер у молодих людей, після порятунку життя яких держава має брати їх на утримання. Якщо із цими хворобами, що вражають 70- чи 80-річних, ще якось можна змиритися, то така драма в житті тридцятилітнього чоловіка чи жінки боляче б’є по сім’ї, призводить до втрати працездатності у розквіті сил. І як наслідок — падіння якості життя, рівня достатку родини. 

Усі ми розуміємо, що жодне перетворення в будь-якій сфері не може проходити гладенько і безболісно. Особливо якщо суттєве реформування стосується такої надважливої сфери, як охорона здоров’я. Успішне впровадження будь-яких новацій має грунтуватися на зваженому підході, чіткому формулюванні мети, затвердженні покрокового плану та критеріїв оцінки реформування. Аналіз того, що вже зроблено, допомагає уникнути помилок у майбутньому.

Тож Інститут економічних досліджень та політичних консультацій провів «круглий стіл» «Реформа охорони здоров’я в Україні: ідея та реалії», не тільки проаналізувавши зміни у вітчизняній системі охорони здоров’я, а й поділившись досвідом для її подальшого покращення. 

Нині немає потреби доводити актуальність лікування і профілактики серцево-судинних захворювань. Вони найчастіше вражають людей молодого віку, стають причинами тяжкої інвалідності або смертності. Цьому сприяє шкідливий вплив довкілля, неправильне харчування, малорухомий спосіб життя.

Про серйозну для суспільства проблему, можливості вчасного виявлення захворювання судин за допомогою доступних методів говоримо з завідувачем кафедри Київського медичного університету імені О.О.Богомольця Володимиром Мішаловим. 

Про актуальність проблем ортопедії кисті в дитячому віці, потребу в такого роду спеціалізованій медичній допомозі дітям і розвиток цього медичного напряму в Україні — наша розмова із завідуючою відділенням дитячої ортопедії, науковим працівником відділення патології хребта та суглобів дитячого віку Інституту патології хребта та суглобів ім. М. І. Ситенка НАМНУ Іриною ГАРБУЗНЯК. 

Одна з основних норм закону про екстрену медичну допомогу, що діє в Україні з початку року, — прибуття карети «швидкої» до хворого за 10 хвилин у місті та за 20 — у селі. Втім, щоб цей норматив можна було виконати, має бути головне — забезпечення відповідним транспортом.
На виконання соціальних ініціатив Президента України для закупівлі таких автомобілів уряд виділив 922 мільйони гривень. Після торгів, які провело нещодавно Міністерство охорони здоров’я, буде придбано майже півтори тисячі карет «швидкої допомоги». Зокрема, 143 авто типу С (реанімобілі), 1063 машини  типу В (у таких можна здійснювати інтенсивну терапію) та 206  — типу А (вони призначені, щоб довезти хворого, що не потребує інтенсивної медичної допомоги в дорозі, до лікарні).

Ніхто не знає так добре особливостей життя людей свого краю, як лікарі «швидкої». І ніхто не відчуває ями на дорогах краще за бригаду рятувальників та пацієнта, котрого вони поспішають доставити в лікувальний заклад.