У конференц-залі Українського дому було гамірно й людно. Англійська перепліталася з українською, громадські активісти, чиновники МОЗ, представники міжнародних організацій спілкувалися, очікуючи на звіт щодо міжнародних закупівель ліків на 2015—2016 роки. «Є над чим працювати, але такого прогресу в забезпеченні орфанників ліками ще не було», — відповіла на моє «Як ви?» голова спілки «Орфанні захворювання України» Тетяна Кулеша. 

В інтерв’ю «УК» головний дитячий імунолог Києва Федір Лапій розповів, чому саме в Україні виробники добре заробляють на ліках із недоведеною ефективністю; звідки взялася практика їхнього надмірного призначення; що потрібно зробити батькам і лікарям, щоб ініціатива МОЗ прижилася в кожній амбулаторії сімейної медицини; чи варто нині робити щеплення від грипу. 

Смерть — це природне продовження життя, казала баба Юстина в новелі Марії Матіос «Не плачте за мною ніколи». Певно, що так, але торкатися тієї частинки свідомості, де живуть думки про неминучу скінченність життя, не хочеться. Страшно. А той факт, що тяжко, невиліковно хворіти й помирати можуть діти, геть нестерпний.

Чотири операції та 12 хіміотерапій уже пережив 20-річний Іван Богов. Торік йому встановили страшний діагноз — остеосаркома. Моторошно від того, що в житті хлопця головну роль стали відігравати виснажливі дослідження, біль, прикутість до ліжка. Однак Ваня жодної хвилини не гаяв, навпаки ще більше став цінувати кожний прожитий день. Він сподівається на одужання. 

Прем’єр-міністр Володимир Гройсман запросив до малої зали засідань уряду представників фармацевтичних компаній не без підстав. Їм доведеться змиритися з новими правилами гри на фармринку двічі: з 1 січня 2017 року, а потім — і з 1 квітня. У січні стане чинною референтна система ціноутворення на ліки від серцево-судинних захворювань, цукрового діабету ІІ типу та бронхіальної астми. Рішення КМУ про обмеження на максимальну роздрібну ціну медпрепаратів для цих категорій хворих уже ухвалено. Навесні почне діяти програма реімбурсації (компенсації вартості) лікарських засобів людям, хворим на гіпертонію, діабет і астму. Альтернатив Володимир Гройсман представникам фармацевтичних компаній не пропонував. Або змиріться з новими умовами роботи від уряду, або ж… покладайтеся на закон. 

Стратегічний міжвідомчий форум «Реформа медицини: фінансування, управління, первинна медична допомога» відкривали високопосадовці з уряду, Адміністрації Президента та Міністерства охорони здоров’я. Разом із ними у Клубі Кабінету Міністрів шукали відповіді на питання, як дати життя реформі охорони здоров’я у 2017 році, народні депутати, члени ВООЗ, USAID, Глобального фонду, UNICEF та посольств. У деяких панельних дискусіях форуму брали участь голови обласних державних адміністрацій, міські голови найбільших міст України та керівники департаментів охорони здоров’я місцевих органів влади.

Прем’єр-міністр Володимир Гройсман говорив про готовність уряду розпочати найближчим часом повноцінну реформу системи охорони здоров’я. Незабаром він пообіцяв презентувати низку пропозицій. Глава уряду також попросив учасників форуму вважати реальний стан справ у сфері охорони здоров’я  викликом, на який слід дати ефективну й адекватну відповідь. Зі свого боку уряд готовий ухвалювати потрібні рішення. 

Яскраво-лимонного кольору дрон із донорським серцем чоловіка, що загинув в автокатастрофі, летить до шпиталю. Пізніше його пересадять молодій пацієнтці. Це не сцена з фантастичного фільму, а відео з індійського шпиталю, яке можна переглянути на YouTube. Так у країні, де кілька останніх років активно розвивають трансплантологію, розв’язали проблему транспортування донорських органів, придатних для пересадки лічені години, оминаючи вуличний трафік. 

Упровадження медичного страхування — вічна тема для української системи охорони здоров’я. Навіть важко пригадати, скільки законопроектів щодо впровадження медстрахування запропоновано. Протягом 20 років, попри безліч дискусій, обговорень і обіцянок, що «вже ось-ось», воно в Україні так і не народилося.  Зокрема учасники цього процесу ніяк не домовляться, хто управлятиме фондом, який акумулюватиме страхові гроші та на основі яких алгоритмів їх розподілятимуть.

Ця ошатна доглянута споруда у провулку Громадянському міста Сум добре відома тисячам донорів обласного центру. Та не лише їм. Адже сюди часто звертаються ті, хто потребує донорської допомоги для рідних, близьких, знайомих, коли рахунок життя йде на хвилини. На спільне щастя, всі вони знаходять не тільки розуміння, а й практичну підтримку. Про роботу ТОВ «Сумський обласний центр служби крові» «УК» розповідає його директор Наталія ТРОФИМЕНКО. 

Про медичну реформу в українському  суспільстві  тривалий час не говорить тільки лінивий.  Було зроблено й конкретні кроки: щоб пересвідчитися, чи життєздатні накреслені  плани, було обрано  кілька пілотних регіонів. Звісно, до переходу на ту модель надання медичних послуг, яка б задовольнила і пацієнта, і лікаря,  ще далеко, але певні зрушення є. Зокрема  щодо   перебудови системи підготовки кадрів у вищій школі. Піонер у цьому питанні — Одеський національний медичний університет.

У світі за останні десятиріччя розроблено стандарти медичної освіти, що відповідають сучасним вимогам життя та стану розвитку науки. У 2009 році Всесвітній альянс безпеки пацієнтів за підтримки Всесвітньої організації охорони здоров’я опублікував «Керівництво з гарантування безпеки пацієнтів», у якому йдеться й про те, що установи повинні створити безпечне та надійне освітнє середовище для навчання студентів клінічних навичок.