На Дніпропетровщині розпочато будівництво чергової сучасної котельні, яка працюватиме без використання газу — на соняшникових пелетах. Вона опалюватиме велику міську лікарню і три прилеглі житлові будинки. 

Наше суспільство давно хворіє на наркозалежність. І йдеться не лише про наркоманів і алкоголіків, яких вважають головними носіями хвороби. Носіями є всі ті, хто їх оточує, — рідні, близькі, друзі, сусіди. Коло наркозалежних набагато ширше, ніж можна уявити. Вирватися з нього самостійно чи з допомогою батьків-друзів надто складно. Без допомоги й реабілітації не впоратися. Місію лікування суспільства від хворобливої залежності беруть на себе волонтери, спеціалісти-психологи, громадські організації. 

Вихід із ладу обладнання для проведення променевої терапії — стрес для пацієнтів. Міжнародний стандарт передбачає, що після проведення хіміотерапії променева терапія повинна початися не пізніше ніж через місяць. Але дотримуватися протоколу лікування досить складно через часту поломку лінійних прискорювачів «Онкор» виробництва «Siemens» (у нас їх два — 2005 і 2007 року випуску). 

За підсумками роботи останніх двох років Харківщина увійшла до трійки областей з найменшим показником захворюваності на туберкульоз серед регіонів України. Як вдалося стабілізувати епідеміологічну ситуацію і яких заходів вживають для подальшої протидії цьому захворюванню, «УК» попросив розповісти в.о. начальника управління охорони здоров’я Харківської облдерж­адміністрації Галину СІРОШТАН.  

Завтра вітатимемо з професійним святом медиків. Кожному з нас колись у житті Бог послав такого Лікаря, котрому ми завдячуємо якщо не життям, то здоров’ям — своїм або своїх близьких. Буде багато по-справжньому теплих і щирих слів, побажань і подяк за їхні світлі голови й золоті руки. А коли свято мине, ми всі повернемося в реальність — бідні лікарні, мізерні зарплати і принизливі «подяки» в конвертах.  

Поспішайками називають малюків, що народилися передчасно. У моїй родині таких двоє — двоюрідні племінники-хрещеники. Коли вперше побачила меншого, тритижневий крихітний поспішайчик тихенько сопів, надійно примотаний до маминих грудей шматом полотна. Сестра казала: «Відчуваю, що йому так ліпше, спить краще. І мені спокійніше». 

Президент скликав членів Національної ради реформ, щоб обговорити реформування системи охорони здоров’я. Першим питанням порядку денного було розроблення законопроекту, який впливав би на надання якісної медичної допомоги в українських селах. Щодо своєї ініціативи Петро Порошенко висловився в такий спосіб: «За моїм дорученням розроблено відповідний законопроект, який передбачає якісно нові правила медичної допомоги на селі з використанням сучасних технологій. У сільській місцевості немає фельдшерсько-акушерських пунктів, а якщо є, то там майже неможливо отримати гідну медичну допомогу». Натомість у містян є право вибору, воно стосується і медичної установи, і лікарів. У селах таких фахівців замало. 

На початку року світ сколихнула новина: у США від звичайної кишкової палички померла трирічна дитина. Лікарі намагалися врятувати її всіма (!) доступними антибіотиками, проте вони виявилися безсилими проти агресивної супербактерії. Незадовго до того в Неваді від бактеріальної інфекції, яка також виявилася стійкою до всіх 26 доступних у США антибіотиків, померла 70-річна жінка. 

Минуло півтора місяця, як розпочали втілювати в життя державну програму «Доступні ліки». Згідно з нею пацієнти мають змогу отримати в аптеках безкоштовно або з певною доплатою лікувальні засоби від серцево-судинних ахворювань, цукрового діабету ІІ типу та бронхіальної астми. На сьогодні, за словами віце-прем’єр-міністра Павла Розенка, у програмі беруть участь близько п’яти тисяч аптек (фактично учасником програми є кожен четвертий аптечний заклад), а кількість людей, що отримали ліки безкоштовно або за зниженою ціною, становить 700 тисяч. «На програму передбачено 500 мільйонів гривень, і це лише початок. Нині готуються зміни до держбюджету, де відповідна субвенція збільшиться щонайменше на 250 мільйонів гривень», — сказав віце-прем’єр-міністр. Як узяла старт потрібна справа в кількох областях, які перепони заважали її впровадженню, розповідають кореспонденти «УК».  

В одному зі столичних конференц-залів — як на дитячому майданчику: гамірлива непосидюча малеча гасає між рядами стільців, бешкетує й навіть грає у футбол. На стільці поруч зі мною — киянка Оля з чотиримісячним сином на руках. Триває Український тиждень імунізації, під час якого його ініціатор ГО «Батьки за вакцинацію» організував кілька тренінгів, а також зустріч для батьків із дитячим педіатром Євгеном Комаровським. Оля каже, що прийшла, аби нарешті докладно розпитати про те, як правильно робити щеплення синові. «Від дільничного педіатра, на жаль, нічого не можу добитися, та й кажуть, що вакцин немає».