У межах робочої поїздки на Львівщину Президент Петро Порошенко провів нараду щодо розвитку медицини у сільській місцевості з працівниками медичної галузі регіону. Спершу він подякував ініціативній групі, яка за доволі короткий термін змогла розробити концепцію та проект закону «Про підвищення доступності та якості медичного обслуговування у сільській місцевості». Народним депутатам висловлював подяку за голоси в сесійній залі Верховної Ради. Незабаром глава держави планує підписати закони про медичну реформу та якість сільської медицини. Керівники на всіх рівнях муситимуть відповідально ставитися до сільської медицини. Головне у цій справі — бути однією командою. 

Реімбурсація — практика, запроваджена в багатьох європейських країнах. По суті, це означає, що держава віддає гроші пацієнтові через якогось з операторів фармринку: або дистриб’юторів, або аптеки.

Зазвичай ідеться про аптеки, оскільки вони ближчі до людей. Для них участь у програмі — це, з одного боку, додаткові клопоти, наприклад окрема звітність. З другого — з нормальним державним фінансуванням — пряма вигода: приміром, у тій аптеці, де працює система відшкодування, серцеві ліки, що коштують умовні 10 гривень, пацієнтові обійдуться у 2 (8 компенсує держава). В аптеці, що не входить до проекту, він мусить заплатити всі 10. Куди в такому разі піде людина? Звісно, туди, де платити треба менше. 

Місяць тому парламент ухвалив один із ключових законопроектів медичної реформи — про державні фінансові гарантії надання медичних послуг і лікарських засобів. Три тижні Голова Верховної Ради і Президент не могли підписати закон: кілька депутатів зареєстрували постанову про скасування проголосованого документа. Минулої п’ятниці її винесли на голосування, проте підтримали чергову спробу загальмувати реформу аж 46 депутатів. В інтерв’ю «УК» заступник міністра охорони здоров’я Павло Ковтонюк розповів, коли почнеться приписна кампанія, як зміниться система виклику лікарів додому, як контролюватимуть гіпердіагностику і надмірне призначення ліків та які запобіжні заходи втримають Національну службу здоров’я від корупції. 

В Україні зароджується інституція парамедиків, які надають домедичну допомогу постраждалим в екстремальних ситуаціях. Центром підготовки професіоналів, які працюють в екстреній медичній допомозі, має стати Тернопіль. З наступного року йдеться про підготовку таких фахівців на базі Тернопільського державного мед­університету ім. Івана Горбачевського. А ще цьогоріч тут мають узятися за проведення циклу навчально-практичних курсів з домедичної допомоги для працівників Держслужби з надзвичайних ситуацій та поліції. 

«А тато довго хворів... Коли лікарі вже нічого не могли зробити, ми зіткнулися з тим, що в нашій країні немає нормальної допомоги таким хворим.

Страшна не смерть. Страшно те, що ми — ті, хто лишилися тут, мучимося, що не змогли зробити щось іще. Кажуть: забудь, не думай. А як не думати? Бо є різниця в тому, чи думати про те, що мама/тато/бабуся жахливо мучилися перед смертю, чи що зробив для рідної людини все, що вона прожила останні дні без болю, встигла потиснути руку онукові й подивитися з ним футбол», — написала на своїй сторінці у ФБ приятелька. 

Через дбайливі руки медиків опікового відділення Другої міської лікарні в Дніпрі з важкими й надважкими пораненнями пройшли понад 400 українських захисників. І майже всім їм вдалося зберегти кінцівки. У цьому неабияка заслуга лікаря-комбустіолога Сергія Слєсаренка, якого нещодавно удостоєно престижної нагороди — ордена Святого Пантелеймона за новаторство в медицині. Нині його посада звучить як керівник Центру термічної травми і пластичної хірургії. Тож розмову з ним я почала начебто з невеличкого уточнення. Та виявилося, зачепила за живе. 

Півторарічний Максим торпедою гасає кімнатою, ретельно досліджуючи все, що трапляється під руку: кошик з цукерками, іграшковий автомобільчик, блокнот. Гладячи його по голові, прошу віддати мій диктофон. Волосся в нього тоненьке й шовковисте. Мить — і він уже біля дверей. Але ні, дотягтися до клямки й відчинити їх людині метр заввишки — ніяк, тож вимогливо кличе на поміч маму. 

У Миколаївській обласній дитячій лікарні проведено унікальну нейрохірургічну операцію дитині, яка народилася з пухлиною завбільшки з її голову. Як розповідає обласний дитячий нейрохірург Сергій Чернишов, таких випадків у країні за останні 20 років зафіксовано лише кілька. Зазвичай ними займається Інститут нейрохірургії імені А. П. Ромоданова в Києві. Для Миколаївщини це перший досвід. 

Цьогоріч уряд запровадив електронний реєстр пацієнтів, що потребують інсулінотерапії. Раніше препарати інсуліну закуповували регіони за тендерною процедурою. Однак цей спосіб довів неефективність із великою кількістю недоліків: формування потреби було неточним; номенклатура закупівель могла ставати предметом маніпуляцій; ціни препаратів істотно різнилися від регіону до регіону; траплялися затримки поставок препаратів внаслідок оскаржень процедур закупівель або їх несвоєчасності; брак механізму контролю фактичного розподілу препаратів. 

Після ухвалення в парламенті доленосного для країни законодавчого пакета з медичної реформи Президент Петро Порошенко скористався нагодою і особисто привітав виконуючу обов’язки міністра охорони здоров’я Уляну Супрун. «Була дуже добра комунікаційна стратегія — пояснили, чому це так важливо. І не просто тому, що ми обов’язково маємо поліпшити якість медичних послуг, а й тому, що коли нічого не робити, ситуація значно погіршиться», — акцентував глава держави.