«Розробка порядку реагування на інфекційні спалахи (наразі немає єдиної централізованої процедури). Вакцинація дорослого населення (попередній уряд дуже добре попрацював — закуплено вакцини згідно з календарем щеплень для дітей, однак щодо дорослого населення є робочі питання). Охоплення всього населення України «первинкою» (всі, а не лише 28 мільйонів українців, які вже підписали декларацію зі своїм сімейним лікарем, повинні мати доступ до лікаря первинної ланки охорони здоров’я).

Василя і Владислава доправили до Дніпропетровського військового госпіталю з-під Широкиного. Обидва зазнали осколкових поранень під час мінометного обстрілу українських позицій з боку бойовиків: Василь — у ліву ногу, Владислав — у плече, ногу та груди.

Із триборством в.о. міністра охорони здоров’я Уляна Супрун порівнює повну трансформацію ввіреної їй системи. «Первинну ланку (перший із запланованих трьох рівнів змін) змінено за рік. Другий рівень — над змінами у стаціонарах лікарень та поліклініках, де є спеціалісти, працюватимемо наступного року. А потім перейдемо на третій рівень — ліцензування лікарів», — акцентувала Уляна Супрун під час брифінгу.  В.о. міністра деталізувала вже зроблене. «На первинній ланці — вільний вибір лікаря без прив’язки до місця проживання із можливістю зміни в разі незадовільного обслуговування. Зросли зарплати медперсоналу, діє урядова програма «Доступні ліки» — за два роки нею скористалися понад 8 мільйонів пацієнтів.

Восени стартує цільове фінансування інноваційних наукових проєктів. Уже з вересня це відбуватиметься за новим принципом, що має забезпечити ефективне використання коштів платників податків. У Міністерстві охорони здоров’я розповіли про нові справедливі правила фінансування, про те, які заклади отримають більше коштів і про переваги змін. 

Селище Степанівка, де нещодавно утворено об’єднану територіальну громаду, розташоване за десяток кілометрів від Сум, тож як приміський населений пункт він неухильно розвивається. Зміни стосуються всіх без винятку сегментів місцевої території і сфер діяльності, зокрема й медицини. Тут повним ходом зводять амбулаторію загальної практики (сімейної медицини), що має стати до ладу в кінці цьогорічного літа.

Щороку лікарі-епідеміологи нагадують про небезпеку зараження людей від укусів кліщів — переносників збудників хвороби Лайма (кліщового бореліозу), енцефаліту і туляремії. Дві останні на теренах України рідкісні, тоді як перша симптомами спочатку нагадує звичайнісіньку застуду, тому її важко діагностувати без спеціальних тест-аналізів. Тож не дивина, коли хворих на неї роками лікують від чого завгодно — від артриту, серцевих і нервових уражень, тоді як підступна недуга невблаганно й безперешкодно нищить здоров’я пацієнта.

Ситуація справді тривожна: за оперативними даними Центру громадського здоров’я МОЗ, протягом 25-го тижня 2019 року на кір захворіли 705 людей. Упродовж 13—20 червня найбільше нових випадків кору зареєстровано в Харківській області (72 хворі: 45 дорослих і 27 дітей), Львівській — 62: 18 дорослих і 44 дитини, Чернівецькій — 55: 18 дорослих і 37 дітей, Рівненській — 46 хворих: 11 дорослих і 32 дитини, у місті Києві — 64: 30 дорослих і 34 дитини. 

Брак лікарів у Черкасах зумовлює складну ситуацію для жителів обласного центру з укладанням декларацій на обслуговування. У п’ятьох центрах первинної медико-санітарної допомоги та дев’ятьох амбулаторіях, які функціонують у місті, працюють 103 сімейні лікарі та 43 дільничні педіатри. Попри це, як повідомили в департаменті охорони здоров’я міської ради, тут бракує ще принаймні 30 спеціалістів сімейної медицини та п’ять дитячих лікарів.

Чотири роки тому Волинь стала однією з восьми областей, де взялися за реалізацію субпроекту «Вдосконалення медичної допомоги хворим із хворобами системи кровообігу». Роботи було чимало, подібного досвіду — нуль,  а у графіки впровадження вносили зміни безліч об’єктивних та суб’єктивних чинників. Проте, попри усі труднощі, у Полтаві на нещодавньому семінарі за підсумками реалізації спільного з Міжнародним банком реконструкції та розвитку інвестиційного проекту «Поліпшення охорони здоров’я на службі в людей» область мала достойний вигляд, продемонструвавши хороші проміжні результати, зокрема й у розрізі виконання завдань і вибірки коштів, де показник дійшов до рівня середнього в державі та становить 29%

Харківська область одна з п’яти, де систему телемедицини впроваджують у пілотному режимі. У селі Мала Рогань щойно запрацювала новозбудована амбулаторія загальної практики сімейної медицини — перша із 30 сучасних, які будують на Харківщині в межах реформи.