Станіслав Титовський — відомий у Миколаєві та за його межами лікар. 30 років він очолював обласну інфекційну лікарню, нині працює в медичному центрі «Валео». Його керівництво з перших днів карантину організувало безплатну «гарячу телефонну лінію», на яку може звернутися кожен із запитаннями про COVID-19. Доктор Титовський добре знає, що таке епідемія й епідемічна ситуація, адже йому довелося приборкувати холеру в Миколаєві. У той час, коли не було ні нинішніх антисептиків, ні сучасного обладнання, миколаївські лікарі впоралися з надзвичайною ситуацією. У лікаря-професіонала власне бачення протидії корона вірусу. Він поділився думками із приводу ефективності заходів, які здійснюють нині, дав поради. 

Анатолій Резніков — досвідчений лікар-епідеміолог, кандидат медичних наук, викладач Рівненської медичної академії. Прислухатися до його фахових рекомендацій варто кожному. До речі, вони дисонують із псевдопорадами, що переповнюють інтернет. Тому не ведіться на шахрайські заробітки — слухайте і чуйте фахівців.

Якщо вам насправді конче необхідно вийти на вулицю та відвідати місця, де можуть перебувати інші люди, обов’язково скористайтеся медичною маскою. Вони вже з’явилися в аптечних закладах і з кожним днем їх туди надходитиме дедалі більше. Нині вітчизняні виробники нарощують виробництво хірургічних масок і у найближчому майбутньому дефіциту у засобах індивідуального захисту в нашій державі вже не буде. На цьому наголосив заступник міністра охорони здоров’я, головний санітарний лікар Віктор Ляшко на черговому брифінгу. 

Вірус SARS-Cov-2, що викликає коронавірусну інфекцію COVID-19, не є продуктом генної інженерії. До такого висновку, як пише видання Nature Medicine, прийшли вчені з США та Великобританії, які вивчили секвенований геном патогена. 

З першого квітня в Україні має розпочатися другий етап медичної реформи, під час якого на новий формат фінансування перейдуть медичні заклади. Але чи готова наша система охорони здоров’я існувати у новому форматі? На це питання повинні були дати відповідь пілотні проєкти зміни механізму фінансування спеціалізованої та високоспеціалізованої медичної допомоги. Перший впроваджували чотири місяці в Полтавській області на базі 56 спеціалізованих лікарень. Другий розпочався ще з червня 2017 року, і проводять його Національна академія медичних наук України (НАМНУ), Міністерство охорони здоров’я та Міністерство фінансів.

Міністр закордонних справ Дмитро Кулеба змінив режим роботи зовнішньополітичного відомства й закордонних дипломатичних установ через стрімке поширення у світі коронавірусу. Про це він повідомив на своїй сторінці у соцмережі Фейсбук. Ті співробітники, які в період карантину в дитсадках та школах не мають змоги залишити дитину до 14 років удома, зможуть прийти з нею на роботу. Для цього в МЗС нададуть окреме приміщення, де діти перебуватимуть із книжкою чи гаджетом.

Розпорядження Кабміну від 15 січня 2020 року №23, яким затверджено перелік опорних лікарень, спричинило на Житомирщині великий громадський резонанс. В області, п’ятій в Україні за площею, передбачено створити лише сім таких медичних установ. А на сусідній Хмельниччині, де така сама кількість населення, але площа на третину менша, — аж десять. Навіть якщо порівнювати майже ідентичні за територією і чисельністю жителів поліські області Житомирщину і Чернігівщину, то в першій тільки сім опорних лікарень, а у другій — дев’ять.

Пацієнтка похилого віку Галина Гаврилівна потрапила до Третьої черкаської міської лікарні швидкої медичної допомоги вночі з кишково-шлунковою кровотечею. Пацієнтці потрібне було переливання крові, але це виявилося проблемою. «Уночі нам було відмовлено, але вже вдень, зателефонувавши у відповідні інстанції, з допомогою заяв і прохань ми отримали пакет крові», — розповів тележурналістам хірург Олег Демура.

Запобігання онкологічним захворюванням як один із дієвих способів знизити рівень захворюваності. Промоція здорового способу життя: відмова від шкідливих звичок, активний відпочинок. Постійний доступ людей до інформації про ранні симптоми онкологічних захворювань. Зменшення чи усунення специфічних чинників ризику раку. Можливість введення імунізації проти вірусу папіломи людини на національному рівні. Усе це — ключові засади презентованого проєкту Національної стратегії контролю онкологічних захворювань до 2030 року.

Добрий десяток років тому наша колега Тетяна Ляшенко поїхала до кардіо­логічної клініки професора Зембали в польському місті Забже на складну операцію — заміну клапана серця. Вона розповіла: «Мене зустрів сам професор: «Раді вітати в нашій клініці!» — вибіг назустріч.