В Україні триває трансформація системи охорони здоров’я. Реформовано первинну ланку медико-санітарної допомоги, на черзі — реформа вторинної (спеціалізованої) ланки медичної допомоги. У Міністерстві охорони здоров’я запевняють, що докладають максимум зусиль, щоб із 1 квітня цього року програма медичних гарантій розпочала працювати в повному обсязі. Вона містить первинну, амбулаторно-поліклінічну, стаціонарну, екстрену, паліативну медичні допомоги, медичну реабілітацію та програму відшкодування вартості лікарських засобів («Доступні ліки»).

У світі кількість онкохворих щорічно зростає на 1,5—3%. Науковці пояснюють це насамперед екологічним забрудненням, неправильним харчуванням, хронічними стресами. На Житомирщині за останні 10 років чисельність пацієнтів із злоякісними новоутвореннями зросла не на середньосвітові 15—30%, а на 40%. Серед жіночого населення області на першому місці у структурі онкохвороб за причинами смертності від них — рак молочної залози.

Відомо, що серцево-судинні захворювання — головна причина смертності громадян України. Значну частину звернень до кардіолога становлять пацієнти з порушеннями ритму чи провідності серця. Майже 40 % — це хворі з фібриляцією/тріпотінням передсердь. Фібриляція передсердь — порушення серцевого ритму, яке діагностують у 2% населення.

На Луганщині 67,6% фельдшерських пунктів області розташовано в селах із населенням до 750 чоловік. Представники обласного департаменту охорони здоров’я стверджують, що моніторинг роботи лікарських закладів свідчить, що до них майже ніхто не звертається, а рівень надання медичних послуг не найкращий. Тобто постало питання щодо доцільності їхнього подальшого існування. А що з цього приводу думають люди, які живуть у сільській місцевості?

Зовсім недавно, наприкінці жовтня, вся громадськість області вітала колектив Центру екстреної медичної допомоги та медицини катастроф Черкаської обласної ради з перемогою у Всеукраїнському проєкті «Медичний олімп України 2019». Його визнано найкращим серед представників медичної галузі і вручено відзнаку «Лідер охорони здоров’я України 2019». Директор установи Ігор Фесун щиро подякував працівникам за плідну працю. Він мав усі підстави наголошувати на відданості й терпінні колег, адже установа через брак персоналу й автомобілів нині на межі зупинення.

Сьогодні — Всесвітній день боротьби з цукровим діабетом. Ця хвороба поширена не лише в Україні. Вона належить до найважливіших медико-соціальних проблем у всьому світі. Натомість ПрАТ "Миргородкурорт" — одне з місць, де успішно лікують пацієнтів, що потерпають від цієї хвороби. Тому з року в рік багато людей приїздять сюди, бо переконані: саме тут можна отримати найліпше лікування й водночас добре відпочити. У чому ж секрет привабливості курортів Миргорода? Який досвід має об’єднання чотирьох лікувально-оздоровчих закладів з понад столітньою історією? З цими запитаннями кореспондентка «УК» звернулася до медичного директора ПрАТ "Миргородкурорт" Наталії БУТЕНКО.

На Закарпатті перебили хребет одній небезпечній хворобі — кору, але розслаблятися медикам-інфекціоністам не довелося. Адже цей регіон несподівано став епіцентром іншої інфекційної недуги — дифтерії. Її точковий спалах стався серед студентів Ужгородського націо­нального університету. Іронія долі полягає в тому, що хворими виявилися студенти не якогось іншого, а медичного факультету УжНУ, на якому навчаються іноземці.

Раптова серцева смерть (РСС) — нині одна з важливих і, мабуть, найбільш драматична з медичних проблем сучасного суспільства. Один з провідних фахівців вивчення цієї проблеми Нобелівський лауреат Бернард Лаун зазначав: «Кожні дев’яносто секунд протягом доби від кардіологічного захворювання раптово й несподівано помирає людина. Раптова смерть — найбільш катастрофічний вияв серцевої патології — приходить без попередження. Смерть — перший і останній вияв захворювання серця у 25% жертв. Коли пацієнти мають серцево-судинні захворювання, раптову смерть констатують у 60% випадків».

У Біловодську готуються відкрити будівлю нової лікарської амбулаторії загальної практики сімейної медицини. Лікувальний заклад обслуговуватиме не лише жителів районного центру, а й кількох довколишніх селищ. Наприклад, у Городищі гарна будівля амбулаторії, навіть відремонтована. Але лікаря немає! І люди змушені їхати до Біловодська по медичну допомогу.