Популярний донині телефільм про діяльність групи радянських розвідників, які в роки війни запобігли знищенню Кракова нацистами, вже став кінокласикою. Багатьом відомо, що карколомні пригоди героя серіалу «Майор Вихор» майже з документальною точністю відтворюють реальні події з біографії уродженця Дніпропетровська Євгена Березняка. Втім, у його житті чимало таємниць, про які він зміг розповісти лише в незалежній Україні. 

Сьогодні прем’єра рубрики «Люди і час». У ній щосуботи розповідатимемо про події, які сталися в дні наступного тижня і позначили свій вплив на розвиток нашої країни і людства загалом. Певною мірою в них відображатиметься особиста думка автора, тож, можливо, не збігатиметься з вашою, шановні читачі. Вважатимемо, що наша ініціатива досягла мети, якщо це стане поштовхом для вас докладніше дізнатися про ту чи ту подію.  

Значення цієї битви важко переоцінити. Адже взяття форпосту Османської імперії відкрило вихід до південних морів, кінцевим результатом стало повне звільнення Північного Причорномор’я від багатовікового турецького панування. На мапі з’явилися нові міста, зокрема Миколаїв і Одеса.

Штурм фортеці Ачі-Кале (нинішній Очаків) — одна з найгероїчніших сторінок світової воєнної історії.

Одне з доблесних прізвищ тривалий час було забуто, хоч подвиг капітана сучасники оцінили як безпрецедентний. Подібної жертовності на той час російський флот не знав. Звали 34-річного героя Христофор Іванович Остен-Сакен. 

«Геройство юних лицарів з-під Крут було безумне, було проти всякої здорової логіки, бо ж не може 300 юнаків зупинити шеститисячної орди п’яних матросів. А, проте, це безумство увійде в історію України як одна з найсвітліших її сторінок, як символ і як приклад найбільшого геройства і любові до Батьківщини. На них будуть вчитися і виховуватися покоління. «Немає більшої любови, як життя своє віддати за друзів своїх» — написано у Святому Письмі. І це є Крути — символ найбільшої любові до Батьківщини і найвищого виконання обов’язку: смерті в її обороні. Тому Крути безсмертні, тому це сумна річниця, в якій не треба сумувати. Бо в боротьбі за волю Батьківщини жертви ніколи не будуть завеликі. А їх сума має дати у висліді бажану волю», — так пишеться в розділі «Спогади та статті» унікального видання про легендарний бій під Крутами, створеного Українським інститутом національної пам’яті.  

До кінця минулого століття небагато наших співвітчизників знали про Симиренків. Не згадували про них і в засобах масової інформації. Хоча ця родина зробила великий внесок в економічне і духовне відродження України.
У 1747-му німецький хімік Маркграф винайшов спосіб виготовлення цукру з буряків (до цього його виробляли тільки з цукрової тростини). Проте це виробництво почало швидко розвиватися не в Німеччині, а у Франції, де Наполеон, прагнучи позбутися економічної залежності від Англії, створив усі умови для розвитку цукробурякової промисловості.

Ця операція не стала переможною, радше її можна назвати драматичною. Але вона поклала початок звільненню Кримського півострова, адже відтягнула від Перекопу значні сили противника і зірвала запланований ним контрудар.
Восени 1943 року якнайкраще склалася ситуація для звільнення півострова від німецьких військ. Саме тому Північно-Кавказькому фронту було наказано форсувати Керченську протоку. За задумом операції, яка отримала назву Керченсько-Ельтигенська, одночасно мала відбутися висадка двох десантів — основного північніше Керчі і допоміжного в Ельтигені, невеличкому рибальському селищі. Останній мав би захопити порт Камиш-Бурун, з’єднатися з дивізіями основного десанту і звільнити Керченський півострів. 

Після кожного інтерв’ю з Валерієм Томазовим, очільником української генеалогії, завжди поверталася ніби з гостинцями з пра-пра-бабусиної скрині і казковим бентежним відчуттям, що їм там немає кінця-краю… 
— Пане Валерію, якими загадковими сюжетами із родовідних кореневищ почастуєте цього разу?
— Я взявся за майже недосліджену генеалогію купецтва. Про одну з потужних династій на півдні України, рід Маврокордато, 2010 року вийшла в Греції моя книга — на  замовлення тамтешнього видавця. Нині в нас готується її видання  українською мовою.
Дослідження роду Маврокордато привело мене до інших грецьких родів, тому що усі вони багато разів породичалися. Там просто не було випадкових шлюбів: одружувалися в певному колі, на дівчатах з певних родин. Два двоюрідні брати могли оженитися на троюрідних сестрах, причому тітка одного могла бути дружиною двоюрідного дядька другого. 

Острів Березань, що в Чорному морі, — клаптик суші площею 11 гектарів, на якому немає води, кущика чи деревця. В античні часи він був півостровом, розмір якого майже вдвічі перевищував нинішній. Тут буяло життя: знахідки підтверджують, що Березанське поселення (Борисфеніда) — єдине збережене на території Північного Причорномор’я, що належить до раннього періоду грецької колонізації.

Кого тільки не бачила ця земля: кімерійців, скіфів, римлян, готів, турків. Біля острова пролягав торговий шлях «із варягів у греки». Острів понад сто років досліджують археологи, кожен етап розвідок дає нове відкриття, розкриває давні таємниці, дає змогу під іншим кутом поглянути на події світової історії. Не став винятком і рік 2013-й. 

Музейна справа вельми нелегка. Майже завжди вона неможлива без тендітного поводження з предметами, які мають історію. А вони в деяких випадках волають-просять до себе делікатного ставлення...
Майже безлюдний закуток Дніпровського району столиці маю щастя виявити за адресою: вулиця Степана Сагайдака,112. Крокуємо з фотографом (а в цій ситуації — чоловіком-захисником у районі із сумнівною славою) уздовж дороги з ледь помітним, зарослим пожовклим мохом тротуаром. Довжелезні фури перекривають шлях. Ось так, з певними труднощами підходимо до ТОВ «Київміськвторресурси». І впадаємо у ступор: а де, власне, Музей сміття? 

Є сила, потужніша за час і за історію, яку можна потім і переписати. Саме так став зрадником в очах нащадків гетьман Іван Мазепа. Його піддали анафемі, тому що найпростіший шлях показати правду навиворіт — дискредитувати ідею. Та жодним чорнилом не залити крові безвинних. І пам’ять людську не випалити.