«Нині радості свято, Вкраїно, ти ж уся у крові і сльозах», — це поетичні рядки про Різдво воєнного часу. Ці слова актуальні й нині, хоч повстанський поет Марко Боєслав написав їх 70—80 років тому. Тоді теж, кажучи його ж словами, дикі круки-московити мордували, вбивали, грабували українців, багрянів скривавлений шлях. У той час зародилася легендарна Українська Повстанська Армія, яка взялася боронити рідну землю від ворога.

 Є вчені, чий науковий вклад в ту чи ту галузь настільки незаперечний і вагомий, що впору стверджувати його неперехідну цінність. До таких належить Олег Васильович Сухобоков, чия наукова спадщина надзвичайно масштабна, аналітична, глибока. Спеціалізуючись на ранньослов’янській і давньоруській археології Дніпровського лісостепового Лівобережжя та історії східнослов’янського племені сіверян, зокрема на території сучасної Сумщини, учений на чолі Лівобережної слов’янсько-руської експедиції провів блискучі археологічні дослідження таких хрестоматійних пам’яток як Курган-Азак, Битиця, Волинцеве, Монастирище (м. Ромни), Кам’яне, Ницаха, Лухтівка, Ігорівка, Зелений Гай та інших.

Сьогодні, 22 січня, у день проголошення 1919 року Акта Злуки Української Народної Республіки (УНР) та Західноукраїнської Народної Республіки (ЗУНР), світове українство урочисто відзначає 103-тю річницю Соборності України, що стала втіленням тисячолітніх традицій українського державотворення.

Рівно 70 років три бідони з документами та особистими речами українських підпільників простояли в землі у лісі біля хутора Малинівка неподалік села Лапшин Нараївської територіальної громади на Тернопільщині. Їх знайшли цього року 13—14 жовтня, коли святкуємо Покрову, День захисників і захисниць України та День створення Української Повстанської Армії.

Вихідними у Бельгії відкрився Тиждень картоплі фрі. За його програмою, у містах і селах країни розпочато розважальні заходи на знак пошани до цієї відомої на весь світ бельгійської страви. Адже вважають, що саме в Бельгії винайшли рецепт улюбленої всіма хрумкої картоплі, яку нарізають довгастими скибочками і обсмажують у киплячій олії. 

У середмісті Тернополя встановили копію творіння видатного скульптора середини XVIII століття Іоанна-Георга Пінзеля фігуру святого Онуфрія. Оригінал цього шедевра зберігається у селі Рукомиш неподалік міста Бучач. Після себе великий майстер залишив багато таїни біографічної й творчої. Зі скульптурою святого Онуфрія пов’язано чимало новітніх подій, навіть містичних. Зокрема те, що її не показали на виставці робіт Пінзеля у Луврі, хоч цього дуже всі прагнули. 

«Голодомор — це фальшивка, створена за гроші нацистської Німеччини». Звучить наче репліка на якомусь одіозному російському ток-шоу. Насправді ж таку брехню поширював на західну аудиторію у 1930-ті авторитетний американський журналіст, який на довгі роки наперед кинув тінь сумнівів на одну з найжахливіших трагедій XX століття.

Історія вищої освіти України розпочинає відлік з першого вищого навчального закладу у Східній Європі, що відчинив двері 445 років тому й мав назву  «Острозька слов’яно-греко-латинська академія». Саме тут закладалися основи якісної університетської освіти й далеко за межами українських земель. Тож перегорнімо разом цікаві сторінки академічної історії.

У селищі Королево на закарпатській Притисянщині урочисто відзначили 620-ту річницю створення Королевського Євангелія — однієї з найцінніших книг у духовній спадщині України. Із поетом, видавцем Михайлом ЧУХРАНОМ, безпосередньо причетним до повернення до життя цієї пам’ятки, що дійшла до нас із сивої минувшини, зустрівся кореспондент «Урядового кур’єра». 

Линове, Нова Слобода, Берюх, Каліші, Рутнєве, Бруски, Ширяєве, Юр’єве…