Чергове засідання Національної ради реформ було цілковито присвячено актуальним нині питанням енергоефективності. Кардинальне зменшення залежності від російського газу, розширення його постачання з Європи, приведення тарифів до ринкового рівня — все це складові реформи, мета якої полягає у відчутному зменшенні рахунків домогосподарств. Відбутися це має саме завдяки енергоощадності та ефективному використанню енергоносіїв.  

Говорячи про певні здобутки Харківської області в енергоефективності та енергоощадності, варто акцентувати, що різновекторний підхід до розв’язання цієї проблеми дав змогу регіону знайти і внутрішні резерви, і значні закордонні інвестиції. 

У столиці стартував II Форум енергоефективного партнерства «Енергосервіс: інвестиції в енергоефективність бюджетної сфери та переваги для житлових будівель». Організатор заходу Державне агентство з енергоефективності та енергозбереження запросило до участі в дискусіях представників Світового банку, міжнародних організацій, котрі готові вкладати кошти у відповідні українські проекти.

Думки щодо перспектив цієї реформи висловлювали представники вітчизняного та німецького уряду. А відкривав його Прем’єр-міністр Володимир Гройсман тезами про одне з головних завдань влади, громадського середовища та суспільства. Воно полягає у сприянні досягненню повної енергонезалежності України. Прем’єр вважає, що ресурсів країн вистачить, а управлінцям — можливостей. Формула успіху криється у трьох тезах: стати абсолютно енергонезалежними, розвивати альтернативну енергетику, заміщувати традиційні джерела енергії. Коли це буде здійснено? У середньостроковій перспективі. 

Як інтегрувати теплову енергетику України в нову модель енергоринку, запровадження якої планують після ухвалення парламентом відповідного законопроекту? Відповідь із конкретними пропозиціями для нового уряду шукали керівники енергетичних підприємств на форумі, організованому громадською спілкою «Всеукраїнська Енергетична Асамблея» (ВЕА) на підприємствах Харківщини та Донбасу.

Мета форуму — мобілізувати енергетиків для пошуку виходу з лабіринту фінансово-технічних проблем перед запровадженням нових правил енергоринку. Про катастрофічний масштаб проблеми свідчить заборгованість ДП «Енергоринок» перед усіма генеруючими компаніями, що становить 28 мільярдів гривень, з яких реальні активи — лише 5 мільярдів. 

«Нині Україна фактично в 10—11 разів споживає більше енергії, ніж у середньому Європа. Не лише тому, що трубопроводи старі й протікають, а й тому, що кілька осіб можуть фактично забирати певні обсяги газу, щоб їхні компанії, заводи працювали на належному рівні. І тут ідеться про шахрайство, панове, про справжнє шахрайство». Ця відверта заява Йоганнеса Гана, комісара ЄС з питань європейської політики сусідства та переговорів з розширення, яку він зробив у Києві торік у квітні на Міжнародній конференції на підтримку України, спричинила, пам’ятаю, великий резонанс у ЗМІ.

Відомий європейський політик закликав офіційний Київ не лише узгодити стан енергоефективності в країні зі стандартами Євросоюзу, а й зменшити апетити українських олігархів-монополістів на ринку газу та теплової генерації. І ухвалення вже восени Верховною Радою Закону «Про ринок природного газу» було своєрідною реакцією на заклики ЄС щодо прискорення реформ та виконання зобов’язань, які випливають з угоди про заснування Енергетичного співтовариства. У лютому 2010 року Україна приєдналася до нього. 

Робота Українського енергетичного форуму викликала доволі жвавий інтерес серед фахівців. Досить того, що в його роботі взяли участь віце-прем’єр-міністр — міністр регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства Геннадій Зубко й віце-президент Європейської комісії з питань Енергетичного союзу Марош Шефчович. З останнім, до слова, під час його візиту до України провели зустрічі і Президент Петро Порошенко, і Прем’єр-міністр Арсеній Яценюк.

Під час заходу Геннадій Зубко висловив переконання, що без створення Фонду енергоефективності наша економіка не зможе ефективно зростати. Нинішня модель субсидіювання не дає змоги збільшити ресурси для проведення реформ у країні. 

Одним із ключових аспектів і реальних результатів розпочатих два роки тому перетворень у газовому секторі є те, що вперше за історію незалежності наша країна три місяці живе без постачання російського природного газу. За цей період у ПАТ «Газпром» не придбали жодного кубометра блакитного палива.

Підвищення економічної ефективності, посилення конкуренції, демонополізація ринку, запровадження правил і процедур, які відповідають Третьому енергетичному пакету ЄС, мають стати базовими елементами нового ринку електричної енергії в Україні. Таку позицію висловив Прем’єр-міністр Арсеній Яценюк під час наради, присвяченої подальшим реформам в енергетичній галузі й запровадженню нової моделі енергоринку. 

До такого висновку дійшли експерти під час «круглого столу» щодо ролі держави в українській енергетиці, що відбувся в Українському кризовому медіа-центрі.

На думку експерта з питань енергоефективності Святослава Павлюка, політика уряду щодо дотування та субсидування населення заганяє державу в глухий кут і де-факто «грає» проти проектів енергоефективності. Лише частину витрат продотували з місцевих бюджетів. Це із загальним обсягом ринку житлово-комунальних послуг 51 мільярд гривень. 

Нині, коли забезпечення теплом стало невід’ємною частиною національної безпеки, на Вінниччині майже півтисячі закладів бюджетної сфери перевели на опалювання альтернативними газу енергоносіями. Насамперед місцевими. Область належить до найенергоефективніших у країні. Тому в ній на рівні експерименту випробувано, а також впроваджено в експлуатацію майже всі відновлювальні енергоносії, які ефективні в Європі. 

Запаси вугілля на станціях, на відміну від початку опалювального сезону, розподілені більш рівномірно. Очікуємо на 80 тисяч тонн вугілля з Південно-Африканської Республіки 4—5 лютого. Про це міністр палива та енергетики Володимир Демчишин заявив на брифінгу в столичному кризовому медіа-центрі.

Як відомо, перші 43 вагони з південноафриканським енергетичним вугіллям на початку  грудня надійшли на Трипільську ТЕС та їх вивантажили на вугільний склад.