Природно, що з настанням холодів увага до енергетики зростає. Зокрема до електроенергетики, і навіть із випередженням, адже найкоротші дні настають раніше за найхолодніші. Тож аналізувати стан світової й вітчизняної електроенергетики доцільно саме тепер. 

Наприкінці липня під стінами Тернопільської міської ради з металевої бочки клубився чорний дим, довкруж витав, м’яко кажучи, своєрідний запах. Це громадські активісти палили торф — з протестною метою. Ще на початку минулого опалювального сезону міський голова Сергій Надал оголосив, що в обласному центрі природний газ поступово замінюватимуть альтернативним паливом, зокрема торфом. Знайшовся інвестор, готовий модернізувати в Тернополі сім котелень, облаштувати їх новим обладнанням для спалювання фрезерного торфу. Навіть збудував завод з переробки його на торф’яні крихти — сировину для котелень. 

Сонячні батареї чи цілі сонячні електростанції вже входять у наше життя, як раніше увійшли водогін чи автомобіль. Жителю міста Ватутіного на Черкащині, колишньому інженеру-геодезисту Борису Домницькому як першопрохіднику використання сонячних батарей у побуті довелося не лише приборкувати сонячну енергію, а й долати свої та чиновницькі сумніви, щоб домогтись успіху. 

Вельми цікавий факт для осмислення процесів, що відбуваються в енергетичній сфері провідних країн, оприлюднили ще три місяці тому кілька відомих українських інтернет-видань. Невеличкі інформації з ілюстраціями вражали змістом. Він, як на мене, заслуговує на те, щоб викласти його дослівно: «Три країни — Нідерланди, Данія та Німеччина — досягли угоди, яку буде підписано в Брюсселі 23 березня, про будівництво великого хабу вітрової енергетики в Північному морі. Про це йдеться у повідомленні данської компанії Energinet, яка бере участь у проекті. Новий штучний острів площею шість квадратних кілометрів створять на найбільшій піщаній мілині в Північному морі, яка називається Доггер-банка. Острів буде оточено вітряними фермами, він матиме злітно-посадкову смугу для повітряних суден і порт, вироблятиме електрику для 80 мільйонів європейців. Потужний хаб буде базою для передачі виробленої енергії вітру до Нідерландів, Данії, Німеччини, Великої Британії, Норвегії та Бельгії. 

Маючи доволі розвинену енергетичну систему, Україна досі не може похвалитися провідним становищем у когорті світових лідерів виробництва електроенергії. Серед головних стримувальних чинників, що гальмують входження країни у світовий енергоринок на правах одного із законодавців, — неоптимальна структура генеруючих потужностей, що зумовлює дефіцит і маневрових, і регулюючих джерел енергії. Якщо в енергооб’єднаннях розвинених країн з перевагою генерації ТЕС і АЕС у структурі потужностей ГЕС і ГАЕС становлять не менш як 15%, то в Україні цей показник не перевищує 9%, що спричиняє гострий дефіцит у покритті змінних складових добових графіків навантажень. 

Днями Президент України підписав важливий закон «Про ринок електричної енергії». Цей документ, згідно з угодою про членство України в Енергетичному співтоваристві, повинен вирішити низку питань: гарантування незалежності повноважень Національної комісії, що здійснює регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП); дерегуляція цін на електроенергію та створення незалежних структур для передачі й розподілу електроенергії (розмежування видів економічної діяльності). 

То було захопливе, казкове дійство — «Класика для всіх при свічках» у напівтемряві зали для відвідувачів Будинку кіно. Неповторному, хвилюючому звучанню творів славетних  композиторів Йоганна Себастьяна Баха та Вольфганга Амадея Моцарта ще більшого таїнства надавали ледь помітні на сцені вогники індивідуального освітлення нот у виконавців — оркестру «Віртуози Києва», одних з найталановитіших представників української камерної музики. Не менш вражала чудова, справді віртуозна індивідуальна гра кожного майстра, адже все відбувалося… без диригента. Унікальна ситуація. Можливо, роль Дмитра Яблонського того вечора опосередковано взяв на себе Тарас Яропуд — перша скрипка, концертмейстер оркестру.

Подорожчання природного газу спонукало багатьох господарників відмовитися від традиційного палива й шукати йому альтернативну заміну. Зокрема дедалі частіше переходять на відходи деревини і дрова, що позначається на скороченні лісових насаджень, відновлення яких доволі тривале. Тож цілком очевидно, що потрібно шукати іншу дешеву енергетично цінну сировину. Яку саме і наскільки перспективний такий пошук?

У Сумському національному аграрному університеті мають відповіді на ці запитання і надбали відповідний досвід. Про це кореспондентові «УК» розповідає декан факультету агротехнологій та природокористування доктор біологічних наук Ігор КОВАЛЕНКО. 

Цього року завдяки фінансовим ін’єкціям з міського бюджету набагато привабливішими для харків’ян стануть кредити на енергозбереження у помешканнях. Як повідомив заступник директора департаменту економіки та комунального майна Харківської міськради Дмитро Гармаш, на це у скарбниці обласного центру передбачено 1,5 мільйона гривень, які буде спрямовано на відшкодування фізичним особам відсоткової ставки за «теплими» кредитами.  До 2020 року за програмою компенсації відсоткових ставок передбачено 7,5 мільйона гривень. 

З 2014 року область перебуває на енергетичному острові. Єдине джерело електроенергії — Луганська ТЕС — розташоване поблизу лінії розмежування. І повноцінної альтернативи йому немає. За даними департаменту регіонального розвитку, промисловості, інфраструктури та енергозбереження Луганської ОДА, в роботі єдина магістральна лінія ВЛ 220 кВ «Луганська ТЕС — Лисичанська», відремонтована у травні 2016 року. У разі відсутності генерації Луганської ТЕС мережі 110 кВ здатні забезпечити потужність до 105 МВт (40% потреби). Відповідно дефіцит потужності становитиме приблизно 165 МВт. За умови забезпечення Сєверодонецької ТЕЦ паливом (газ) існує можливість часткового покриття дефіциту потужності (до 50 МВт).