Останнім часом у світі точаться розмови про «зелену» економіку, яка повинна замінити так звану буру. У чому різниця між ними і які проблеми розв’язує такий перехід? У чому особливості «зеленої» енергетики як складової новітніх економічних змін? Яке місце в цих процесах посідає Україна? На ці та інші запитання кореспондента «УК» відповів завідувач кафедри економіки та бізнес-адміністрування Сумського державного університету Леонід МЕЛЬНИК. 

Черкащина належить до числа тих областей, які вважають енергодефіцитними. Тож збільшення енергетичної потужності регіону — стратегічне завдання. Як роз’яснюють фахівці, вже й нині подальше приєднання енергоємних споживачів до електричних мереж регіону або збільшення їхньої потужності практично неможливе без впровадження засобів автоматичного обмеження навантаження в аварійних ситуаціях. Особливо це стосується населених пунктів Уманської зони. Така ситуація значно звужує інвестиційні перспективи, адже нові виробництва потребують і нових енергетичних потужностей. 

Породні відвали колишньої шахти «Кремінна» являли собою сумне видовище, коли їх на аукціоні запропонували викупити у Мінпаливенерго, за яким була записана земля. Міська влада не була проти угоди, адже міністерство за землю під відвалами не сплачувало. А підприємець — вимушений переселенець з Кадіївки Володимир Жулинський не лише оформив оренду, а й запропонував бізнес-ідею, яка в майбутньому, можливо, виведе Кремінну в передовики з використання екологічно чистої енергії. Більше того, він обіцяє бути найбільшим платником податку на землю до міського бюджету. І до того ж підприємство, яке він планує тут створити, може позитивно позначитися на долях понад ста людей, у тому числі вимушених переселенців, які знайдуть тут довгоочікувану роботу.  

Нині, у час, коли зростання цін на імпортовані енергоресурси спричинило непосильні тарифи, кожна галузь господарювання намагається торувати свою стежку до енергетичної незалежності. Волинські лісівники ж наочно демонструють, що мають для цього необхідний ресурс.  

На виробництво одиниці валового продукту в Україні використовують енергії у 9—10 разів більше, ніж у Західній Європі, й навіть у півтора раза — ніж у Росії. Ці відомі, але від того не менш приголомшливі цифри назвав під час ІІ Українсько-німецького форуму «БЕА: біоенергетика, енергоефективність та агробізнес», який відбувся на Харківщині, голова правління Німецько-української промислової палати Александер Маркус. 

Про те, що наші будівлі, як і тепломережі, жахливо енергонеефективні, знають, мабуть, усі. І це одна з причин того, що за тепло за новими тарифами українцям, які не отримують субсидії, доведеться платити чимало. Утім, ситуація була б зовсім іншою, якби енергоресурси не розтринькували так, як це нині в нас: 9 мільярдів кубометрів блакитного палива становлять втрати в будинках, 2,4 мільярда кубометрів — у системах теплопостачання. Загалом це 11,4 мільярда кубометрів, які можна було б зекономити, і в виграші були б усі: і споживачі, які заплатили б набагато менше, і держава, яка не імпортувала б великі обсяги газу. Як кажуть, і тепло було б, і дешево. 

Справжнім подарунком до 20-річчя національної атомної енергогенеруючої компанії «Енергоатом» стало розпорядження Кабінету Міністрів щодо зміни цільового призначення розташованих у Чорнобильській зоні земельних ділянок, ухвалене 5 жовтня (№721) на засіданні уряду. Цей документ дозволяє «Енергоатому» розпочати фактичне будівництво централізованого сховища відпрацьованого ядерного палива (ЦСВЯП).

Проект ЦСВЯП, реалізація якого має остаточно знищити залежність України від РФ із вивезення ядерного палива, «Енергоатом» розпочав ще у 2005 році, підписавши контракт із відомою американською компанією HoltecInternational. Але через потужний спротив п’ятої колони на різних ланках вертикалі влади реалізація проекту гальмувалася аж до сьогодні. 

Хабар завжди менший, аніж очікуваний з нього зиск. Три мільйони гривень для першого заступника голови державного підприємства «Західукргеологія» (НАК «Надра України» Держслужби геології та надр Міністерства екології й природних ресурсів) за сприяння у наданні спецдозволу на користування надрами мали б у підсумку принести хабародавцю значно більший капітал. Про затримання посадовця «на гарячому» оперативниками управління захисту економіки й слідства Нацполіції у Львівській області нещодавно повідомив міністр внутрішніх справ Арсен Аваков. Тривають слідчо-оперативні заходи.

На чому сподівається «відігратися» підприємство, яке вирішило розпочати експлуатацію наф?тогазового родовища з кількамільйонного хабара? Приміром, на ухиленні від аукціону з отримання спецдозволу на право видобутку. Це заощаджує майбутнім надрокористувачам чималі кошти. Плюс емоційний бонус, що вдалося круто обійти усіх конкурентів. 

Український форум з енергоефективності «Фонд енергоефективності. Ключовий START-UP УКРАЇНИ» відбувся вчора на території НСК «Олімпійський». Він став своєрідною комунікаційною платформою для діалогу у сфері енергоефективності між владою, бізнесом, міжнародними партнерами, експертним середовищем, місцевим самоврядуванням і громадськістю.

Відкривав зібрання й презентував концепцію та мету Фонду енергоефективності віце-прем’єр-міністр — міністр регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства Геннадій Зубко, який переконував, що ця структура — крок до європейських стандартів виробництва, постачання та споживання енергії в нашій країні. 

Національна потреба зменшити споживання природного газу і, зрештою, відмовитися від його імпорту має не лише політичний, а й економічний сенс. Так, директори вінницьких загальноосвітніх шкіл (в області вже 123 ЗОШ опалюють альтернативними джерелами енергії) запевняють, що використовувати тверді види палива, насамперед з місцевої біомаси, у 2—3 рази економічно вигідніше, ніж газ. При цьому забезпечується належний температурний режим у приміщеннях. Тож у підготовці матеріально-технічної бази освітніх закладів області до нового навчального року пріоритетом є впровадження енергоощадних технологій та дообладнання газових котелень котлами для альтернативних видів палива.