Для нашої країни надзвичайно актуальним залишається питання раціонального використання енергоресурсів. На думку експертів, успішне розв’язання цієї надзвичайно важливої проблеми гарантувало б Україні енергетичну, а отже, й національну безпеку. Адже не перший рік у країні спостерігається складна ситуація в енергетичній галузі, пов’язана з постачанням енергоносіїв і платою за їх споживання. Вона не найкраще впливає на економічний та соціальний «настрій» держави та її громадян.  

За час, протягом якого наша держава веде поки що безуспішні перемовини з Росією щодо пом’якшення умов сумнозвісної газової угоди, укладеної попереднім урядом, ми якось непомітно потрапили ще в одну небезпечну залежність від північного сусіда — бензинову. Так, ринок українського пального нині на 80% наповнений імпортованим російським, або ним же, тільки переробленим на білоруських заводах. А це означає, що Росія отримала в користування відразу два вентилі, якими може впливати на  нашу економіку. Про можливі наслідки такого розвитку подій — у розмові нашого кореспондента із заступником начальника Головного управління промисловості та розвитку інфраструктури Полтавської облдержадміністрації Костянтином БАТЕКОМ.  

Якщо проаналізувати події останніх трьох тижнів, то напрошується висновок, що ЄС чи не вперше за час свого існування вирішив виступити єдиним фронтом проти безроздільного панування на своїх ринках російського Газпрому. 
 

Ірина Лендел — співкерівник і провідний аналітик дослідження «Аналіз економічного потенціалу сланцевих колекторів у штаті Огайо» у 2011—2012 рр. Штат, де виявили промислові поклади газу і нафти, опинився у центрі бурхливого розвитку сланцевого буріння. Цей штат, випускаючи більш як 12% усієї сталі, що виробляється в країні, й посідаючи друге місце за цим показником у США, може завдячувати цим саме збільшенню попиту на метал для буріння і здешевленню електроенергії за рахунок видобутку сланцевого газу.

 Кількість дозволів на горизонтальне буріння у штаті зросла в серпні цього року на 250% — до 239 свердловин порівняно з 94 свердловинами у  2011 р., тоді як у 2009—2010 рр. пробурено всього по одній свердловині!

Про те, які вигоди отримує Огайо від розробки родовища Utica Shale, чи стане такий досвід в нагоді Україні «УК» розповідає заступник директора Центру економічного розвитку при коледжі урбаністики Державного університету Клівленда доктор Ірина ЛЕНДЕЛ. 

Таку інформацію розповсюдили інформагентства з посиланням на повідомлення міністра енергетики і вугільної промисловості України Юрія Бойка.

«Ми дуже економитимемо, в нас нині для виробництва електроенергії практично не використовують природний газ. Щодо середньорічної ціни на 2013 рік, зазначу: її розрахунки ще тривають. Гадаю, до кінця вересня ми це зробимо», — констатував очільник енергетичного відомства. 

Згадайте кінець минулого століття, 90-ті  роки, коли електроенергію давали погодинно, і це попри те, що Україна мала атомні станції, теплові, гідропотужності, але світло в будинках вимикалося постійно… Український енергетичний ринок потребував реформування, і дуже швидкого. Уже на початку 2000-х років  було ухвалено кілька важливих рішень і програму енергетичного розвитку держави до 2030 року, які стабілізували ситуацію. 

  Президент Віктор Янукович дав старт подачі промислового газу із самопідйомної плавучої бурової установки «Петро Годованець» на Одеському родовищі та пуску газу з пошукової свердловини на Руновщинській площі в Полтавській області. Запуск відбувся в режимі відеоконференції з приміщення центральної диспетчерської ДК «Укртрансгаз» у Києві. 

Глава держави ознайомився з діяльністю щодо освоєння шельфів Чорного та Азовського морів, яку веде ДАТ «Чорноморнафтогаз».

«В Україні зараз працюють представництва майже всіх великих світових банків. Без цього неможливо реалізовувати великі проекти. Тому якщо ми з вами говоримо про довготермінове співробітництво, то продумайте питання відкриття у нас свого представництва», — конкретизував глава уряду, додавши, що кредитна лінія держбанку КНР сумарно перевищує річні кредитні портфелі Світового банку, Європейського банку реконструкції та розвитку і Європейського інвестиційного банку.  

На початку червня Міненерговугілля оприлюднило проект оновленої Енергетичної стратегії України на період до 2030 року. Як з’ясувалося, вона розрахована переважно на розвиток та підтримку традиційної енергетики. Тоді як на відновлювані джерела енергії в енергобалансі країни припадає лише 4,6%. Розробники їй чомусь не довіряють. Автори проекту аргументують це тим, що у «чисту» енергію мають інвестувати передусім приватні компанії, і вона без «зеленого тарифу» економічно невигідна.  

Таке запитання вони днями поставили перед владою та представниками транснаціональних корпорацій — американської Chevron і британсько-нідерландської Shell, що стали переможцями конкурсів на право видобувати газ на Олеській (Львівська область) і Юзівській (Донецька і Харківська області) площах.  
Гідророзрив для видобутку вуглеводнів ще з радянських часів використовують нафтовики та газовики. До пласту підводять трубою воду з піском та хімічними речовинами. Підривають і видобувають газ.