Нещодавно відразу кілька урядових відомств висловили занепокоєння тим, що в Україну ввозиться неякісне пальне, отож треба посилити контроль за якістю продукції на кордоні. Зокрема, міністр податків і зборів Олександр Клименко повідомив про намір посилити контроль якості імпортних нафтопродуктів на митниці, збільшити надходження акцизного збору і створити перепони ввезенню так званої бодяги.  
 Перевірку якості пального в Україні потрібно проводити не на кордоні, а на АЗС, вважає президент Асоціації «Об’єднання операторів ринку нафтопродуктів України» Леонід Косянчук: «Це все одно, що контролювати якість хлібобулочних виробів на колгоспному полі, тому що від поля до столу дуже великий ланцюжок.

Свого часу Чернівці, які славилися своїм науковим і виробничим потенціалом в електроніці, інженерії, зробили величезний внесок у розвиток вітчизняної сфери високих технологій. Зокрема в сонячній енергетиці, яка була для місцевих підприємств і наукових закладів традиційною тематикою.
— Мало хто сьогодні знає, що першу в країні фотовольтаїчну станцію змонтували на початку 1990-х саме на чернівецькому заводі «Гравітон» цілковито з розроблених нашими спеціалістами «з нуля» сонячних батарей та інших елементів. Ми її представили на загальнонаціональній виставці у Києві — всі були в захваті! — розповідає колишній генеральний директор флагмана радянської мікроелектроніки, доктор технічних наук Леонід Політанський, нині професор Чернівецького національного університету. 

Згідно із стратегічною концепцією нашої держави, обсяг споживання імпортного газу має бути скорочено до 2030 року з 47,1  до 8,2 відсотка. Нагальність вирішення цього завдання продиктована передусім необхідністю зміцнення енергетичної незалежності країни. І ось тут у пригоді стануть природні ресурси, що досі були законсервовані, з різних причин не розроблялися. На Полтавщині, яку донедавна називали українським Кувейтом через наявність тут родовищ вуглеводнів, запаси останніх істотно збідніли, проте тут є багато іншої природної сировини, з якої можна одержувати й електроенергію, й тепло. 

Своє вісімнадцятиріччя ПАТ «Миколаївобленерго» зустріло на піку виробничих успіхів. Підтверджень цьому чимало. Компанія — в сотні кращих платників податків України, фінансування інвестиційної програми щороку збільшується, розширюється спектр послуг, імідж підприємства набуває позитивного змісту.
Публічне акціонерне товариство «Миколаївобленерго» здійснює ліцензовану діяльність з передачі та постачання електроенергії на території області. Споживачами електроенергії товариства є близько 16 тисяч юридичних осіб та понад 476 тисяч побутових абонентів. 

Нещодавно в Полтавській державній аграрній академії урочисто відкрили лабораторію енергетичних культур і біопалива. Це стало можливим завдяки українсько-голландському проекту, що започаткований три роки тому з метою вивчення біоресурсів рослинного походження для подальшого їх корисного використання. Конкретно — для виробництва біопалива. У рамках цього комплексного проекту науковці, наприклад, вирощують на ділянках землі несільськогосподарського призначення і досліджують світчграс — багаторічне лозовидне просо, що дає від 6 до 12 тонн сухої біомаси з гектара. В лабораторії мені продемонстрували січку й пелети, одержані з цієї заокеанської рослини. Є тут і гранули, виготовлені з очерету та рогозу, що ростуть у природних умовах на теренах області.  

Україна розраховує підписати кредитну угоду з Європейським банком реконструкції та розвитку (ЄБРР) і Європейським інвестиційним банком (ЄІБ) на загальну суму 308 мільйонів доларів для модернізації магістрального газопроводу Уренгой—Помари—Ужгород у вересні цього року. Про це розповів міністр енергетики та вугільної промисловості Едуард Ставицький під час прес-конференції за підсумками «круглого столу» «Розвиток газового ринку України», що відбувся у Брюсселі за участі єврокомісарів.
Модернізація передбачає реконструкцію української ділянки газогону. За словами очільника енергетичного відомства, загальний обсяг інвестицій в першому етапі оцінено 519 мільйонами доларів. 

Відповідне рішення  ухвалено  в рамках п’ятого засідання міжнародної робочої групи з вивчення питань ціноутворення , що днями відбулося  у Києві.  Ідея створення такої компанії належить фахівцям австрійського і російського антимонопольних відомств. Сформувати єдину базу даних, а також єдину методологію оцінювання ризиків у процесі ціноутворення на ринку нафтопродуктів — таке головне завдання.  
«Такі системи дають змогу  оцінювати стан ринку на предмет домінування кількох господарюючих суб’єктів на ринку — як на локальному рівні, загальнодержавному, так і на світовому ринку», — зазначив один зі співавторів ідеї, заступник керівника Федеральної антимонопольної служби Росії Анатолій Голомолзін.

Здається, це було нещодавно. Одеський нафтопереробний завод у присутності високих гостей і з великими сподіваннями запускали, аби невдовзі знову ставити його на прикіл. Тоді, у квітні 2008-го, запускати завод після кількарічної реконструкції приїхав навіть тодішній глава держави. Втім, вже наприкінці 2010 року завод знову зупинився — через низьку рентабельність і несприятливу кон’юнктуру українського ринку, як пояснив тодішній власник підприємства російська компанія «Лукойл». Нині вона продала свій одеський актив Східно-Європейській паливно-енергетичній компанії , яка і взялася вкотре запускати виробництво. Чи є вагомі причини розраховувати на те, що старт-2013, вже з новим господарем, стане для одеського НПЗ більш вдалим?  

Два десятиліття тому в Данії — чи не вперше у Європі — замислилися над тим, що бути залежними від імпорту нафти і газу небезпечно. Бо постійне коливання цін на вуглеводні не кращим чином відображається на економіці країни. Тому тут  почали шукати шляхи зменшення залежності від імпорту енергоносіїв. Одним із них стало виготовлення котлів, що замість дорого газу споживають гранули з тирси та відходів деревообробки. В пошуках надійних партнерів, з якими можна було б успішно розвивати новий бізнес, данці вийшли на литовців, спільно з якими й  започаткували випуск котлів нового покоління. У 2006 році вони з’явилися на литовському ринку. І відразу ж завоювали звання виробу року…  

Відновлення прямих поставок казахстанських вуглеводнів в Україну відповідає інтересам обох країн. Про це заявив Прем’єр-міністр Микола Азаров у вівторок під час зустрічі з першим заступником глави уряду Республіки Казахстан Бакитжаном Сагінтаєвим.
Микола Азаров нагадав, що створення зони вільної торгівлі в рамках Співдружності Незалежних Держав передбачає укладання угоди про вільний доступ до трубопровідного транспорту країн СНД і створює можливості для прямих поставок казахстанської нафти і газу до України: «Ми налаштовані на розширення співробітництва в галузі використання транспорту, зокрема й трубопровідного. Я думаю, що в цьому також зацікавлений Казахстан, адже в нього є достатні запаси газу та нафти, і він міг би торгувати з нами не тільки через Російську Федерацію, а й напряму, як це було до 2005 року».