«Урядовий кур’єр» неодноразово висвітлював  тематику розвитку базової галузі економіки держави – енергетики. Нещодавно на шпальтах нашого видання вийшов матеріал «Наскільки важливий маршрут дороги до «зеленої» енергетики», де йшлося про альтернативні джерела енергозабезпечення. Тепер до уваги читачів – розширена експертна думка про стратегію енергетики України до 2030 року.
Нині своєї черги  затвердження чекає чергова оновлена версія Енергостратегії України, яка має окреслити напрями розвитку галузі до 2030 року. Розробляти цей документ розпочали ще 2002 року. Через кілька років його помпезно презентували. «УК» широко висвітлив цю подію. Проте реалізація стратегії чомусь загальмувалася — знову на кілька років. Почалися доопрацювання, редагування — лише нещодавно вона отримала певні  зміни і тепер чекає вердикту Кабміну. Як кажуть, не минуло і 13 років. Для порівняння: аби звести новий атомний реактор, треба 10—11 років за відповідного фінансування. Зрештою, маємо те, що маємо.

Картина відвертої безгосподарності та короткозорої політики у використанні того, куди свого часу було вкладено мільярдні народні кошти, вражала. Була осінь 2009-го, але досі перед очима стоїть те, що побачив на Дунай-Дністровській зрошувальній системі: багатокілометрові, широченні магістральні канали, навколо яких колись буяло життя сільгосппідприємств, порожні, замулилися, поросли чагарниками й деревами. Навряд чи вони колись наповняться водою. «В цьому приреченому стані, — писала наша газета у матеріалі «Агрокомплекс Придунав’я: як звестися з колін?» (14 січня 2010 р.), — вони перебувають майже десять років. Характерна деталь для ландшафту поливних сільгоспугідь не тільки Одещини».  

Ви хочете звести майже казковий будинок за три дні? Скажете, що жартую. Ні, цілком серйозно. А ще ваш швидкобуд, зведений підрозділом ПАТ «Броварський завод будівельних конструкцій», буде екологічно чистим, енергозберігаючим і дешевшим, ніж у сусідів. Який секрет знають виробничники?

В осінньо-зимовий період, коли підвищується попит на російський газ у країнах Євросоюзу, проблем з його транспортуванням через українську газотранспортну систему не буде. НАК «Нафтогаз України» готовий виконати всі взяті на себе зобов’язання перед ВАТ «Газпром» щодо безперебійного постачання блакитного палива.
Цьому питанню було присвячено переговори віце-прем’єр-міністра Юрія Бойка з главою російської монополії Олексієм Міллером, які днями відбулися в Москві. Крім планового проходження осінньо-зимового періоду, вони також обговорили надійне забезпечення газом українських споживачів, бо актуальність цієї теми зростає з наближенням холодів і початком опалювального сезону, який традиційно стартує 15 жовтня. 

Наша держава намагається знайти оптимальні шляхи до енергонезалежності.  Тут і сланцевий газ, і  шахтний метан, і, звичайно ж, нетрадиційні джерела енергії.  Адже природа, окрім чорноземів,  подарувала Україні можливість використовувати   її  величезний потенціал: сонячну і вітряну енергію.

Про це розмовляємо з головою  Державного агентства з енергоефективності та енергозбереження Миколою ПАШКЕВИЧЕМ. 

Оголошення про обмін реактора АЕС на вітряки та сонячні установки впору розміщувати на сторінках газет та журналів. Жарт, начебто. Але частка правди в ньому є. Річ у тому, що потужність вітрових електростанцій, які вже діють та побудуються в нинішньому році, рівнозначна потужності одної третини атомного блока. А геліостанції в найближчій перспективі додатково зможуть дати ще приблизно 500 МВт електроенергії, що дорівнює половині блока атомної станції.
На сьогоднішній день у питаннях альтернативної  енергетики  Миколаївська область посідає третє місце в Україні, поступаючись лише АРК та Одеській області. До кінця року Миколаївщина значно поліпшить показники завдяки реалізації нових проектів у Казанківському, Баштанському, Снігурівському та Березанському районах. У регіоні давно зрозуміли, що в умовах, коли зменшуються запаси вуглеводнів, покладів нафти та природного газу, гостро постає питання використання альтернативних джерел отримання енергії. 

З метою вдалого забезпечення розробки законодавства в контексті приєднання України до Енергетичного співтовариства, а також необхідності імплементації директив ЄС у сфері функціонування енергетичного ринку міністр енергетики та вугільної промисловості Едуард Ставицький провів робочу зустріч з президентом Американської торговельної палати в Україні Хорхе Зукоскі.
Едуард Ставицький наголосив на тому, що серед актуальних завдань у сфері енергетики є впровадження ефективних структурних реформ та модернізація існуючої енергетичної інфраструктури, практична реалізація яких потребуватиме значних інвестиційних ресурсів, нових технологічних рішень та оптимізації структури функціонування енергоринку. 

Суд з торгових справ Відня ухвалив рішення, що німецька газова компанія RWE не повинна була дотримуватися принципу «бери або плати», передбачених контрактами з «Газпромом», адже вона вчасно попередила про зменшення закупівель. Отже «Газпром» повинен буде виплатити RWE Transgas 760 млн євро.
Юристи вважають, що це рішення підвищує  шанси НАК «Нафтогаз України» на успіх у суперечці з російською монополією у разі подання нею позову до Стокгольмського арбітражу.

Усвідомлення важливості енергозбереження як на виробництві, так і у побуті є однією із визначальних особливостей сучасності. Втім, далеко не кожен з європейців знає, де і як можна заощадити тепло, воду, електроенергію, пальне без жодних втрат для свого комфорту. Отож недаремно доброю традицією для Західної Європи стало щорічне проведення Європейського тижня сталої енергетики, метою якого є популяризація енергоефективних та енергоощадних технологій, поширення знань про способи економного використання енергоносіїв, формування відповідального ставлення до енергозбереження.

Вже третій рік поспіль до проведення цього загальноєвропейського заходу долучилась Україна. Причому якщо раніше офіційне відкриття у нашій державі тижня сталої енергетики проходило у столиці, то нині естафета перейшла до Житомира, який став першим обласним центром, удостоєним цієї високої честі. 

Останнім часом російський «Газпром» істотно втрачає свої позиції. Таку думку в ході прес-конференції «РФ, Україна і газ: проблеми реальні і міфічні» висловив президент Київського міжнародного енергетичного клубу Олександр Тодійчук.  
Нині у російського газового монополіста є внутрішні проблеми, він переживає не найкращі часи, не модернізується і не реформується. А також втрачає ринки. Так, «Газпром» втратив перше місце у світі з продажу блакитного палива, пальму першості взяли США завдяки видобутку сланцевого газу. «Найближчим часом «Газпром» втратить лідерство і на європейському газовому ринку.