Заставна нерухомість, яка перебуває у власності банків, останнім часом дуже цікавить наших громадян. І це цілком зрозуміло — ціни на такі квартири наразі в середньому на 10—15% нижчі, ніж на ринку. А є і більш «економні» варіанти.
Але, придбавши таке житло, можна вскочити в халепу: така фізособа може довго та нудно судитися із колишнім власником квартири і втратити свої гроші. Ось чому, як зазначає незалежний експерт ринку Вадим Руденко, треба перед укладанням договору про купівлю-продаж такого житла добре вивчити документи та залучити до процесу фахівця. 

До 30 квітня 2013-го всі юридичні особи, які володіють житловою  нерухомістю, повинні сплатити в місцеві бюджети четверту частину нарахованого податку на нерухоме майно. Починаючи з цього року, вони зобов’язані самостійно обчислювати такий податок та до 1 лютого подавати в ДПС за місцезнаходженням житлового об’єкта декларацію, розбивши річну суму рівними частками поквартально.
Водночас українські забудовники вважають новий збір щодо себе некоректним. Вони шукають способи зменшення своїх витрат і наголошують, що паралельно дбають про потенційних покупців квадратних метрів. Оскільки податок може негативно позначитися на вартості останніх.     

Торік темпи і обсяги виконаних робіт у будівництві впали на 13,8% — до 62,3 мільярда гривень,  повідомив президент Конфедерації будівельників України (КБУ) Лев Парцхаладзе. Адже основні будівельні роботи з активної підготовки до Євро-2012 завершились у 2011-му. Очікувати,  що 2013-й буде врожайним у цій сфері, теж не варто, переконаний  він, хоч ситуація на ринку значно ліпша, ніж була торік. «Ринок, який стояв, наче льодяна брила, уже на початку 2013 року почав «розмерзатися» і «танути» після довгого заморожування, — образно оцінив ситуацію експерт. — Люди зрозуміли, що ціни на квартири більше не падатимуть, і почали їх купувати. Як кажуть, спрацював великий обсяг відкладеного попиту». 

Це було основним лейтмотивом круглого столу «Які закони потрібні на ринку нерухомості?», що днями пройшов у Києві. Як вважає президент Спілки спеціалістів з нерухомості України Олександр Рубанов, якщо сьогодні законодавчо не вирішити це питання, завтра професія ріелтора може зникнути.  
— Посередники, які функціонуватимуть на ринку, будуть ким завгодно, але не ріелторами. Не врегульовано також питання, хто сплачує за послуги такого спеціаліста, — вважає Олександр Рубанов.
Існування цієї болючої для ринку проблеми визнає й президент Спілки консультантів з нерухомості Олена Полховська. За її словами, ніколи не було так складно залучити людей у професію, як зараз.

Нове не завжди дає відразу позитивний ефект. Так сталося і з ринком вторинної нерухомості після новорічних свят, коли набули чинності нові правила реєстрації прав власності на житлову нерухомість. З початком весни можна стверджувати, що це нововведення у січні — на початку лютого просто паралізувало ринок. Саме в цей період приватні нотаріуси відмовлялися реєструвати зміни прав власності, бо не отримали роз’яснень від Міністерства юстиції. Сама ж Реєстраційна служба столиці була схожа на неприступну фортецю: її «атакували» клієнти, які чимало годин простоювали в чергах.

Про це розповів під час відеоконференції у Кабміні заступник міністра регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства Дмитро Ісаєнко. За його даними, торік в Україні здали в експлуатацію 10,7 мільйона квадратних метрів житла, або 95 тисяч квартир, з них 4 тис. — у рамках державних будівельно-житлових програм. Це на 14,5% перевищує відповідні здобутки 2011-го і є найбільшим показником за останні 20 років.

Дмитро Ісаєнко нагадав, що торік діяли (і продовжують діяти нині) програми здешевлення вартості іпотечних кредитів, коли державні банки видають позики громадянам під 19% річних, 3% з яких компенсує держава, і механізм  30/70, коли держава вносить 30% вартості житла. На жаль, ними не можуть скористатися малозабезпечені громадяни, в тому числі освітяни та медики. 70% — непосильний перший внесок для державних службовців із зарплатами у 2 тисячі гривень.    

За всіма програмами державної підтримки у 2013 році планується забезпечити житлом близько 5 тисяч сімей. Про це заявив на колегії Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства віце-прем’єр-міністр Олександр Вілкул. Разом із ним представники обласних та міських держадміністрацій підбили торішні підсумки роботи відомства та окреслили завдання на рік нинішній, спираючись здебільшого на невтішний стан справ у будівельній галузі та сфері ЖКГ. 

Рік, що минув, став багато в чому для будівельної галузі переломним. Принаймні так можна сказати про чималі зміни в законодавчій базі, яка регулює цю сферу.
Так, на початку 2012 року набрав сили дуже важливий закон №4220 з довгою назвою — «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України відносно посилення відповідальності та удосконалення державного регулювання у сфері містобудівної діяльності». Цим документом автоматично внесено зміни до 18 законів України.  Так, значно посилилася відповідальність посадових осіб та керівників будівельних компаній за недотримання екологічних норм під час проектування, будівництва та реконструкції об’єктів; за порушення вимог законодавства, будівельних норм, державних стандартів та правил, виконання робіт без повідомлення про їх початок, експлуатацію будівель без дозволу тощо. 

У минулому та на початку цього року у ЗМІ можна було зустріти чимало прогнозів на 2012-й щодо тенденцій на ринку нерухомості України. Зокрема,  оптимістично налаштовані аналітики зазначали, що завдяки Євро-2012 зростуть інвестиції у нерухомість великих міст, включаючи Київ. Інші очікували значного сплеску іпотечного кредитування купівлі-продажу житла. Песимісти ж вважали, що «вантаж» економічних проблем у Європі і світі не омине й Україну і це негативно позначиться на ринку. Були й такі, що прогнозували різке зниження бажання людей купувати квартири та будинки через можливе впровадження державного контролю походження грошей покупців. Що ж справдилося, а що  ні? Які тенденції на вітчизняному ринку житла у році, що минає? Про це «УК» запитав у експертів. 

Рекламі, яка пропонує товари та послуги в іноземних валютах, у нашій країні не бути!? 8 листопада Верховна Рада скерувала на підпис Президентові Закон «Про внесення зміни до статті 8 Закону України «Про рекламу» щодо встановлення заборони зазначення ціни товарів, робіт та послуг не в грошовій одиниці України.
Хто вітає таку нову норму? Як ці нововведення позначаться на різних видах бізнесу та пересічних українцях? «УК» провів своє невеличке розслідування, яке виявилося вельми цікавим.