Оприлюднена 2 серпня постанова Кабінету Міністрів України №856 про пільгову іпотеку набуває чинності 1 жовтня 2022 року. Експерти зазначають, що текст затверджених нею Умов забезпечення приватним акціонерним товариством «Українська фінансова житлова компанія» доступного іпотечного кредитування громадян України»  не дає чіткої відповіді щодо механізму реалізації програми, хоч і окреслює її контури.

 Іпотека під 3%. Термін іпотеки — до 20 років. Мінімальний початковий внесок — 20% вартості житла. Це умови програми доступної іпотеки, яка з 1 жовтня 2022 року запрацює для військовослужбовців, правоохоронців, медиків, педагогічних працівників освіти та науковців. На наступному етапі — з початку 2023 року — вона стане масовою, і отримати дешевий іпотечний кредит (7% річних, термін іпотеки — до 20 років, мінімальний початковий внесок — 20% вартості житла) матимуть змогу всі українці за певних умов.

 Вартість житлової нерухомості в Україні, як переконує видання «ОLX Нерухомість», на первинному ринку в січні — липні 2022 року зросла на 11%, а на вторинному — на 8%. Зростання цін на житло в умовах війни, коли у людей і без того немає грошей або вони втратили все, що мали, — тенденція не із приємних. Проте правди ніде діти.
«Урядовий кур’єр» вирішив з’ясувати причини зростання вартості житла, настрої риєлторів та пересічних покупців і прогнози хоч би на найближче майбутнє.

У війні росії проти України пошкоджено, зруйновано і захоплено 44,8 мільйона квадратних метрів житла. Таку оцінку на початок червня цього року надав KSE Institute. За цифрами — тисячі людських трагедій, і тому вже сьогодні важливо продумати стратегію відновлення  країни. 
Фахівці вважають, що економічна доцільність рішення про знесення або відновлення будинку має бути обґрунтованою. Для правильного технічного рішення потрібно оперувати цифрами порівняльної вартості розбирання і будівництва об’єкта. Це дасть змогу уникнути в майбутньому судових оскаржень щодо проєктів з відновлення або знесення житла. 

Вітчизняний ринок нерухомості з початком повномасштабної війни росії проти України фактично призупинив роботу: квартири та будинки ніхто не купував і не продавав, не можна було оформлювати спадщину тощо.
Тож фактично до початку цього тижня не працювали Державний реєстр речових прав на нерухоме майно, Державний реєстр іпотек, Єдиний реєстр заборон на відчуження об’єктів нерухомого майна. А без цих важливих реєстрів не можна проводити операції з нерухомим майном.

В Україні нещодавно укладено нові вимоги до будівельної продукції, які стануть чинними з 1 січня 2023 року. «Урядовий кур’єр» з’ясував, що вони собою являють і як нововведення вплине на подальшу діяльність ринку будматеріалів та цивільного і промислового будівництва.
Ці зміни пов’язані передовсім з активними євроінтеграційними процесами в Україні, до яких належить гармонізація українського законодавства і законодавства ЄС. Європейські вимоги до будівельної продукції передбачено в регламенті ЄС 305/2011.

Тільки той, хто затято не хоче помічати разючих позитивних змін на державних та місцевих дорогах, спортивних, медичних, освітніх об’єктах, що відбуваються завдяки реалізації президентської програми «Велике будівництво», і нині піддає сумнівам та критиканству доцільність та актуальність найефективнішого за всі роки незалежності проєкту відбудови країни. Але розвиток і будівництво тривають. 

Цими днями  Україна вшановує пам’ять захисників донецького аеропорту. Жорстокі бої за цей стратегічний об’єкт тривали 242 доби: з 26 травня 2014-го по 22 січня 2015 року. Російські окупаційні війська обстрілювали термінали та диспетчерську вежу ДАП з гармат, танків, мінометів і навіть ракетних систем залпового вогню «Град», систематично штурмували українські позиції добре підготовлені спецпідрозділи «іхтамнєт». І не дивно, що саме вцілілі російські бойовики першими назвали захисників ДАП «кіборгами», бо були вражені їхньою стійкістю і мужністю.

Проходження кордону, за словами Прем’єр-міністра Дениса Шмигаля, «має стати максимально швидким і зручним для громадян та бізнесу, адже це обличчя  нашої держави». Відповідним міністерствам доручено  напрацювати ефективні механізми, які дадуть змогу вже цього року почати  перетворювати пункти пропуску на  сучасні й комфортні об’єкти.

«Бачили, яким буде наш новий садочок на 70 місць? Яскравим, у формі конструктора Lego, двоповерховий, тисяча квадратних метрів», — похвалився голова Крупецької територіальної громади Дубенського району на Рівненщині Віталій Мошкун. Він, випускник Острозької академії, друге скликання очолює громаду, що утворилася на добровільному етапі децентралізації, а згодом розширила географію.