Нові клопоти в луганських господинь: під час піка заготівлі ягід полуницю можна було купити по 10 гривень за кілограм. Як тут не зварити варення?  Щоправда, цього літа спокусливі ціни трималися лише кілька днів. Але місцеві аграрії обіцяють за певних умов не просто повторити, а розвинути успіх. Що ж це за умови? 

Річ у тому, що зернові вродили не лише в Україні, а в усіх регіонах світу, що їх вирощують. За прогнозами FAO (Продовольчої і сільськогосподарської організації ООН), у світі буде зібрано на 160 мільйонів тонн, або на 12% більше зерна, ніж у 2012 році. А це значить, що шалена конкуренція між країнами-виробниками збиватиме ціну до мінімуму, пояснив кон’юнктуру світового ринку, що відображається на внутрішньому, генеральний директор Української аграрної конфедерації (УАК) Сергій Стоянов.  

Він ніколи ні перед ким не кланявся. Зате перед пшеничним колосом стає на коліна. Щороку власноруч нажинає сто тисяч (!) колосків. З них потім виростає не лише урожай, а й слава України. Про свій ужинок працівники інституту щороку інформують аграріїв на Днях поля, які стали всеукраїнською школою передового досвіду. Чим характерний цьогорічний?  

Україна почала жнивувати: вже збирають великий хліб чотири південні області й Автономна Республіка Крим. 
Мине зовсім небагато часу — й цю «вахту» підхоплять інші регіони. Цього року, за даними деяких експертів, ми можемо вийти на абсолютний рекорд, якого ніколи ні в радянській, ні в незалежній Україні ще не було, — 60 мільйонів тонн зерна. Саме таку цифру в коментарі кореспондентові «УК» називає керівник аналітичного відділу консалтингової агенції «ААА» Марія Колісник.

Подобається це комусь чи ні, але Україна дедалі активніше заявляє про себе як аграрна держава світового значення. Одна із запорук успіху на цьому шляху — науковий супровід виробництва. Без нього, як мовиться, ні сюди, ні туди. Про концептуальні засади розвитку Національної академії аграрних наук на прохання оглядача «Урядового кур’єра» розповідає її президент Василь Петриченко.  

Від початку цього року триває ініційована профільним аграрним міністерством дискусія щодо шляхів розвитку вітчизняного сільгоспмашинобудування. Зрозуміло: тема наболіла, а отже — активно обговорювана. Кілька фахових «круглих столів» збирали навколо цієї проблеми виробників сільгосптехніки, їхніх потенційних партнерів-інвесторів із провідних зарубіжних компаній, а також представників галузевих громадських організацій, фінансових установ, науковців. Після цього прозвучали досить помітні заяви про старт спільних проектів, наприклад, із німецькими, китайськими виробниками агротехніки. 

Попри дощ, який лив три дні поспіль, сільгоспвиробники прибували у столицю, аби прицінитись і подивитись на новинки сільськогосподарської техніки і обладнання. А їх було цього року на всі смаки: більше закордонного, ніж вітчизняного.

Упродовж останніх 10 років курс на виробництво великого молока на Придесенні  був доволі ефективним. Середні надої на одну корову в сільгосппідприємствах регіону зросли з 1830 кілограмів у 2003 році до 4289 кілограмів торік. І все ж таки цієї весни фахівці департаменту агропромислового розвитку Чернігівської облдержадміністрації  дійшли висновку, що темпи виробництва молока порівняно із загальнодержавними  уповільнилися: добовий валовий надій у сільгосппідприємствах на 26 березня ц.р. становив 594 тонни, що лише на 11 тонн більше на відповідну дату минулого року.  Це при тому, що об’єктивних причин для зниження надоїв немає. 

Житомирщина не належить до найпотужніших зернових областей України, та завдяки вигідному розташуванню в зоні так званого гарантованого землеробства впродовж останніх п’яти років тут збирають не менш ніж 1 мільйон тонн зернових, а торік виростили рекордний для краю урожай — 1,7 мільйона тонн збіжжя. Стабільно високі позиції області за поголів’ям ВРХ та виробництвом молока. Є чим похвалитись у вирощуванні цукрових буряків, картоплі, овочів.

Отож цілком закономірно, що за підсумками 2012 року Житомирщина на третьому місці в державі за темпами приросту обсягів сільгосппродукції. Особливо тішить, що випереджаючими темпами розвивається виробництво в сільгосппідприємствах, середній рівень рентабельності роботи яких сягнув 20,3%. 

Останнім часом вкрай ускладнились умови господарювання на селі. Саме це й змусило аграріїв зібратися на Всеукраїнський форум, який відбувся у Харкові. У ньому взяли участь понад 500 делегатів, які представляли фактично всі галузі й напрями агропромислового комплексу країни: переробники, фермери, птахівники, тваринники й інші сільгосптоваровиробники. Також в роботі форуму взяли участь міністр аграрної політики та продовольства України Микола Присяжнюк, заступник голови Державного агентства земельних ресурсів України Євген Бердніков, заступник міністра доходів і зборів України Андрій Ігнатов, перший віце-президент Національної академії аграрних наук України Ігор Гриник та інші.