Захід, який проходив за підтримки Мінагрополітики Криму та Торговельно-промислової палати автономії, вкотре зібрав велику кількість шанувальників цієї смачної та корисної ягоди. Виноградарі з різних регіонів України, Росії, Молдови, Узбекистану продемонстрували 287 сортів і нових гібридних форм винограду. Найкращі зразки були відзначені нагородами.  

У продовольчих магазинах не тільки обласного центру, а й міст і сіл Сумської області не можна не помітити розмаїття молочної продукції. Пригадую, як наприкінці 1980-х років випало побувати в Парижі. З яким захватом сприймалися продовольчі прилавки тамтешніх супермаркетів! Здавалося, що подібне багатство «молочки» неможливе у вітчизняних умовах. І нині, порівнюючи молочні прилавки 7—10-річної давності із сьогоднішніми, легко дійти висновку: продукції побільшало не тільки кількісно — зросла її якість. Вершкове масло, тверді сири, вершки, кефір, сметана тощо — все це представлено не в одному «ексклюзивному» варіанті, як було колись, а від 3-4 — до десятка і більше. 

Зерновий цінопад на 20—50% (залежно від культури) у липні-серпні не вселяє великої надії аграріям. Рекордний урожай 59 мільйонів тонн збіжжя (без урахування 14 мільйонів тонн олійних) може обернутися значними збитками для багатьох, особливо дрібних та середніх сільгоспвиробників. Найбільше, за оцінками експертів, постраждають аграрії Криму, Запоріжжя, Миколаївщини, Одещини, Херсонщини і Луганщини. Адже там через посушливу погоду зернові вродили не так рясно, як на решті території України. Навіть на зрошуваних територіях через високу вартість води є проблеми з рентабельністю вирощування агропродукції. Як наслідок, за оцінками Аграрного союзу України (АСУ), збитковість у цих регіонах становитиме 33—61%. Деякі сільгоспвиробники відмовляються обробляти орендовані площі на півдні, констатував голова АСУ Геннадій Новіков. 

За підрахунками експертів Українського клубу аграрного бізнесу (УКАБ), щороку сільгоспвиробники втрачають близько 2,6–3 мільйонів тонн овочевої продукції, або 27% валового її збору. І це без урахування картоплі. Так, 2,1–2,3 мільйона тонн плодів «гине» просто в полі, бо далеко не всі сільгоспвиробники мають де їх зберегти та можуть продати у сезон. 

У багатьох країнах світу українська пшениця та кукурудза поза конкуренцією, каже аналітик міжнародних товарних ринків «ПроАгро» Артем Яремко. 

Ще не забулося, як уперше в своїй історії позаторік полтавські аграрії намолотили п’ять мільйонів тонн зерна. Виявляється, в ту саму річку можна увійти двічі. Той загальноукраїнський рекорд славні полтавці планують повторити і перевершити під час нинішніх жнив. Про це — наша розмова з директором департаменту агропромислового розвитку Полтавської облдержадміністрації Сергієм ФРОЛОВИМ.  

В області вже намолочено 650 тисяч тонн зерна, а буде понад мільйон тонн, прогнозує заступник директора департаменту агропромислового розвитку Львівської облдержадміністрації Роман Верещинський. За його словами, львівські аграрії намолочують з кожного гектара у передкарпатській зоні у середньому по 34,9 центнера. У господарствах багатьох районів, зокрема, Буського та Кам’янсько-Бузького, урожайність ще вища.
Є господарства, де зібрано рекордний урожай: 80 (!) центнерів зерна з гектара. Таким урожаєм можуть похвалитись у ТзОВ «Агрокультура Захід» та «Агромарк-Юкей», продовжує Роман Верещинський. Це стало можливим завдяки високій культурі землеробства сільгосппідприємств, які не поскупились і вклали у кожен гектар 6 тисяч гривень замість 1,9 тисячі, які у середньому по області інвестували у ниву аграрії. І земля їм щедро віддячила.

За законопроектом «Про обіг сільськогосподарських земель», з яким Держземагентство почало ознайомлювати громадськість на своєму сайті у липні, пріоритетне право викупити землю у фізосіб з відкриттям ринку землі матимуть держава, місцеві ради і ДЗБ. Такі обмеження, за словами начальника управління ринку та оцінки земель Держземагентства Юрія Никитенка, потрібні, щоб зняти надлишок землі з ринку й убезпечитись від спекуляцій, наблизити ціни за гектар за допомогою банківських інструментів до середньоєвропейських.  

Перебуваючи з робочою поїздкою у Херсонській області, віце-прем’єр-міністр Олександр Вілкул провів низку нарад та побував на кількох об’єктах. Так, під час наради щодо виробництва в Україні сучасної сільськогосподарської техніки урядовець заявив, що в рамках Нацпроекту «Зерно України», ініційованого Президентом, на Херсонському машинобудівному заводі спільно із компанією «CLAAS» (Німеччина) розпочалося виробництво сучасних зернозбиральних комбайнів «Скіф-Тукано 440». «Відтепер наші аграрії зможуть працювати на якісній техніці українського виробництва. Це реальний приклад імпортозаміщення. Ми хочемо, щоб на виробах, які відповідають найвищим стандартам якості, — і на комбайнах, і на «Мерседесах» — був напис «Зроблено в Україні», — сказав віце-прем’єр.  

Підтримка національного виробника через низку державних цільових програм  повинна стати одним з найефективніших чинників інтенсивного розвитку економіки України. Саме таке завдання ставив уряд, ініціюючи їх створення.
В аграрному секторі, зокрема, «Державна цільова програма реалізації технічної політики в агропромисловому комплексі на період до 2015 року на підтримку українських сільгоспвиробників та підприємств машинобудівельної галузі» спрямована на  забезпечення українських аграріїв сільгосптехнікою вітчизняного виробництва через фінансовий лізинг. Цей документ на державному рівні підкріпили відповідними ресурсами — протягом  2010—2012 рр. на його виконання  було виділено 940,7 млн грн. Головними розпорядниками коштів, виділених на реалізацію програми, та виконавцями запланованих  заходів були Міністерство аграрної політики та продовольства України і ПАТ НАК «Украгролізинг». За їх рахунок придбано 5775 одиниць сільгосптехніки. В тому числі 211 зернозбиральних комбайнів, 560 тракторів та іншу сільськогосподарську техніку.