Купуючи тваринницьку продукцію, навряд чи хтось замислюється про відповідну породу худоби: молоко  — то й молоко, м’ясо — то й м’ясо, сир —то й сир. Хіба що окремі гурмани або допитливі вряди-годи можуть поцікавитися. А цивілізовані країни весь час підкреслюють унікальність виробленої сільськогосподарської продукції. До прикладу, у Франції певні види сирів виготовляють лише з молока місцевої нормандської породи корів, в Іспанії для виготовлення знаменитого хамону використовують тільки свиней іберійської породи.

 Торік український бізнес експортував 99,8 мільйона тонн товарів (з яких 16,3 мільйона — через зерновий коридор) на суму 44,1 мільярда доларів США. Цей результат перший віцепрем’єр-міністр — міністр економіки Юлія Свириденко назвала подвигом в умовах війни.
«Це перший рік, коли фізичні обсяги експорту такі важливі, — через війну і блокаду портів на перший план у торгівлі вийшла логістика. Так, вартість експорту 2022 року на 35% менша, ніж 2021-го, фізичні обсяги скоротилися на 38,4%, але підсумки як для умов воєнного часу позитивні. Поки що всі цифри — оперативна статистика. Уточнені дані буде оприлюднено 15 лютого, як і інформацію про міжнародну торгівлю послугами», — цитує слова урядовиці пресслужба міністерства.

Торік через війну, розв’язану росією проти нашої держави, величезних збитків зазнали різні галузі української економіки. Надзвичайно сильно постраждав аграрний сектор. Міністр аграрної політики та продовольства Микола Сольський на брифінгу розповів, що агросектор зазнає втрат через війну. Зокрема, понад 20% орних земель наразі не під контролем України, а під окупацією. Це здебільшого землі, які давали країні ранні зернові (озиму пшеницю, частково озимий ячмінь) та частково соняшник. І саме вони нині найбільш заміновані.

 Це довів дводенний народний форум «Селянські та фермерські господарства під час війни та у період повоєнного відновлення України: політичний діалог», який відбувся у Києві.  
Представники Асоціації фермерів та приватних землевласників України, особистих селянських господарств, організацій громадянського суспільства, академічної громадськості, які зібралися разом у великій конференц-залі НАН України, обговорили найактуальніші питання продовольчого забезпечення українців продукцією вітчизняного виробництва, основних підходів щодо розширення участі селян і фермерів у процесах повоєнного відновлення України,  налагодження політичного діалогу між дрібними сільськогосподарськими виробниками та органами влади різних рівнів.

 Кожне четверте із 5,2 тисячі опитуваних сільських домогосподарств скоротило або зупинило сільськогосподарське виробництво через війну. А в деяких регіонах України понад 40 відсотків домогосподарств припинили виробництво сільгосппродукції. Такі дані містяться в оприлюдненому днями звіті продовольчої та сільськогосподарської організації ООН (ФАО) «Вплив війни на сільське господарство та засоби до існування сільського населення в Україні».

 Втрата обсягів виробництва продукції рослинництва в натуральних величинах 2022 року порівняно з попереднім становить 35—40%. Так вважає провідний аналітик Українського клубу аграрного бізнесу Світлана Литвин. «Це зумовлено скороченням посівних площ (тимчасовою окупацією кількох областей України) і нижчою врожайністю порівняно з попереднім роком. У тваринництві ситуація трішки краща, однак і тут спостерігається скорочення обсягів виробництва на 10—15%  залежно від категорії», — зазначає експерт.

 Аграрії Черкащини — щодня на продовольчому полі бою. Не стали винятком і зимові дні. Зі збиранням пшениці впоралися вчасно, як і з сівбою озимих на запланованих площах. Валовий збір зернових і зернобобових становив близько 2 мільйонів тонн із середньою врожайністю 53,1 центнера з гектара. Водночас господарники дбають про цьогорічний урожай — на полях ще можна почути гуркіт комбайнів, які збирають кукурудзу та деякі інші культури. Попри певні цьогорічні здобутки й плани, настрій багатьох керівників агропідприємств зовсім не безхмарний. Що ж тривожить зараз працівників агросектора, які новації вони втілюють?

 Відновлення та розвиток українського органічного виробництва, підтримка підприємців в умовах російської агресії, експорт, удосконалення законодавства та гармонізація його з європейськими нормами. Ці теми обговорили днями на засіданні керівної групи проєкту «Німецько-українська співпраця в галузі органічного сільського господарства» друга фаза проєкту (COA-II), повідомляє офіційний сайт Мінагрополітики.

Спливають останні осінні дні 2022 року, для аграріїв настав час рахувати курчат. Хоч рік, що минає, легким не назвеш, колективам сільгосппідприємств Полтавщини, як і зазвичай, є чим похвалитися. 

 До полиць із крупами в магазинах та супермаркетах люди зараз часто підходять не для того, аби взяти товар, а щоб подивитися на ціни. Побачити що й на скільки подорожчало та спланувати витрати на харчування. Сьогодні ціни, на жаль, не радують покупців. Виробники ж розводять руками — мають достатньо вагомих підстав, аби виставити саме такі цінники. Однією з круп, яка чи не найбільше зростала в ціні останніми роками, була гречка — цінники сягали 100 і більше гривень за кілограм. Споживачі навіть жартували, що її можна знайти у відділі «Делікатеси», одразу за чорною ікрою.