Це прислів’я нагадав мені досвідчений аграрій Петро Ягодка у відповідь на запитання, що нині сіють на сільгосппідприємстві «Розвазьке» Острозької громади, яке він, заслужений працівник сільського господарства України, очолює понад чверть століття. Своїм запитанням застала його за кермом — весна квапить хліборобів.

 Нині підготовка до посівної у країні ускладнилася через повномасштабну війну. Аграріям довелося зіткнутися з багатьма викликами. Найголовніший з них — скорочення площі, придатної для засіву. Значна частина українських територій була і частково залишається замінованою, ще частина — тимчасово окупованою. До переліку проблем додається ускладнення логістики, блокування зернового коридору, здорожчання витратних матеріалів (насіння, добрив, пального) тощо. На певних територіях не зібрано ще кукурудзу й соняшник. Проте в більшості підконтрольних Україні областей хлібороби вже сіють, бо погодні умови і стан ґрунтів дають змогу це робити.

 Ось уже багато років Лебединське вище професійне училище готує фахівців для лісового господарства. Створений 70 років тому заклад подає приклад не тільки добротної організації освітнього процесу, а й умілого та ефективного господарювання. Адже весь час тут мають власне підсобне господарство, в якому утримують велику рогату худобу.
Здавалося б, який зв’язок між підготовкою лісівників і тваринництвом? Як вважає директор училища Анатолій Троян, цілком логічний і виправданий.

 Аграрну продукцію в Україні виробляють понад 50 тисяч сільгосппідприємств, 92 відсотки з яких — фермерські господарства. Статистично активних — приблизно 32,5 тисячі, з яких майже 29 тисяч, за даними Держстату, мають в обробітку 4,7 мільйона гектарів угідь. Вітчизняне фермерство давно стало одним із провідних сегментів сільськогосподарського виробництва. 

 Фахівці з різних країн висловлюють небезпідставне побоювання щодо збитковості вирощування пшениці та кукурудзи в нинішньому сезоні. Це пов’язано із широкомасштабною війною в Україні.

«Урядовий кур’єр» попросив експертів проаналізувати сучасні тренди на ринку та з’ясувати, чи не забракне світові зерна.

 СТОВ «Перемога» Сумського району — компактне і високорентабельне аграрне підприємство, де вирощують вагомі врожаї сільськогосподарських культур, насамперед пшениці. Цього року, за словами директора товариства Анатолія Онайка, озимина в доброму стані. На всіх більш як 500 гектарах рослини зберігають високий відсоток життєздатності, що дає підстави розраховувати на високий урожай. Принаймні, не нижчий, ніж торік, коли зібрали більш як по 60 центнерів з гектара. 

 Про вплив російської агресії на продовольчу безпеку України та світу і впровадження нових виробничих технологій ішлося днями під час семінару в межах проєкту Міжнародної організації праці та ООРУ. Як повідомляє офіційний сайт Мінагрополітики, в заході, крім фахівців профільного міністерства, взяли участь представники НАНУ, Аграрної конфедерації України, директор з міжнародних відносин, керівник підрозділу з координації відносин з ЄС та міжнародних зв’язків міністерства сільського та лісового господарства Фінляндії Ауліккі Хулмі, провідні українські й міжнародні експерти.

 Полтавська міська рада успішно пройшла етап добору в ме­жах всеукраїнської ініціативи «Сади Перемоги у містах» і розпочала втілювати проєкт «Міський сад-город у Полтаві». Така співпраця відбувається згідно з укладеним меморандумом між міською радою та Alinea International Ltd — виконавцем проєкту «Супровід урядових реформ в Україні». Про це повідомила керівник КО «Інститут розвитку міста Полтава» Тетяна Татаріна. Цей проєкт міжнародної технічної допомоги фінансує уряд Канади.

 Черкащина надійно тримає продовольчий тил, а її агропромисловий комплекс, який є головною складовою економіки регіону, забезпечує продовольчу безпеку та вагомо впливає на наповнення ринку. Так недавно оцінив ситуацію заступник начальника обласної військової адміністрації Олександр Турченяк.
Війна постійно вносить корективи у вже налагоджену звичну роботу працівників АПК. 

 Кілька років ми  бачили значне зростання ролі аграрного сектору в економіці країни. Проте через повномасштабне російське вторгнення галузь зазнала колосальних збитків. Відбулося зменшення посівних площ, скорочення виробництва, падіння експорту, подорожчала логістика тощо. Усі ці чинники, а також погодні умови впливатимуть на весняну посівну кампанію.