Завершується посівна кампанія. Якими темпами вона йде зокрема на Черкащині та Донеччині? Чи забезпечені аграрії цих регіонів усім необхідним? Про це у матеріалах наших кореспондентів. 

Про це повідомив президент Української зернової асоціації (УЗА) Володимир Клименко, зазначивши, що нині готується підписання відповідного меморандуму про взаємопорозуміння учасників ринку з урядом. 

Уже три роки поспіль зерновий ринок працює без заборон. А все завдяки домовленостям бізнесу та влади, спільному контролю вивезення збіжжя з України відповідно до означених балансів на маркетинговий рік, розповів експерт. Це запобігає надмірним обсягам експорту зернових і гарантує продбезпеку, а також дає змогу експортерам виконати свої зобов’язання за контрактами, а виробникам — забезпечити максимальні доходи. Крім того, зберегти імідж та позиції держави як експортера збіжжя, що посідає друге-третє місця у світі, зауважив президент УЗА. 

Про особливості управління землями та ринку землі в Європі і яких змін у земельній сфері слід очікувати Україні, вступаючи в ЄС, «УК» запитав у  міжнародного експерта постійного радника проекту Твіннінг «Допомога в розвитку відкритого і прозорого ринку сільгоспземель в Україні» Стефана ФЕРБУНТА. 

Зустрічі науковців і практиків завжди привертають увагу, особливо якщо йдеться про пошук нових сортів пшениці — нашої головної годувальниці. Ось і цього разу науково-практична конференція, куди з’їхалися, окрім науковців кафедри генетики, селекції рослин та біотехнології Уманського національного університету садівництва (УНУС) та представників Всеукраїнського наукового інституту селекції з Києва, ще й керівники сільгосппідприємств і фермери Черкащини, видалася насиченою, а для декого сповненою й відкриттями. Йшлося про нові сорти прадавньої злакової культури спельти, виведені уманськими селекціонерами. 

Уперше за останні вісім років закарпатські аграрії брали участь у міжнародній виставці-конкурсі «Агро-2014». З цього престижного столичного заходу селянське фермерське господарство «Фенікс» із села Бадалово, що на закарпатській Берегівщині, привезло золоті медалі, кілька дипломів і грамот.

В експозиції бадалівців на виставці були чистопородний племінний елітний кнур Піетрен, схрещений із гемпширською м’ясною породою, а ще свиноматка, виведена внаслідок селекції великої білої та породи лапай, а також п’ять породистих поросят.

Відзначено й зусилля партнерів ТОВ «Та-То Панно» з Угорщини, які спільно з «Феніксом» розвивають селекційно-племінну справу. 

«Урядовий кур’єр» уже розповідав про скандальну передачу лісогосподарських виробничих структур МінАПК до Державного агентства лісових ресурсів країни. Ще торік в областях вимагали скасувати рішення Кабміну Азарова, яке викликало протести місцевої влади і самих лісівників. Несподівано для багатьох призначене Майданом керівництво Держлісагентства заходилося виконувати накази «папєрєдніків». 

У Корсунський район на сільгосппідприємстві «Агрорось» з'їхалися всі ключові гравці аграрного ринку, які фактично контролюють третину експорту зернових. Якщо чесно, то такого поважного зібрання прямо в полі та ще й у вишитих сорочках не бачила ніколи. Зазвичай таких поважних людей та ще й у жнива днем з вогнем не знайдеш. Та це й не дивно, адже за наполяганням МВФ уряд розглядає можливість зміни правил гри для них у сфері оподаткування, які мали б діяти до 1 січня 2018 року.

Прем’єр-міністр, відкриваючи захід, одразу попереджає: приїхав радитися, часу мало, говоримо коротко і по суті. Бізнес вкладається у неповні три години. Розмова — досить жвава і конструктивна. 

Михайло Лавриненко — чоловік уже далеко не молодий. Має в селі Червона Слобода під Черкасами будинок і кілька соток землі при садибі. Цілком вистачає, щоб разом із дружиною Вірою Іванівною день у день клопотатися біля саду й городу, радувати діток і внуків добрими врожаями. Серед інших відбірними овочами  та фруктами — усе виходить на славу, найвищого гатунку. 

Регіони продовжують заповнювати засіки держави. Про жнивні здобутки областей читайте у матеріалах наших кореспондентів.
Цього року вітчизняним аграріям варто подякувати. Вони беруть участь у відправці товарів і продукції в зону АТО, надають допомогу сільським громадам. За непростих економічних обставин навесні хлібороби обсіялися, а, жнивуючи, забезпечують національну безпеку у продовольстві. Часу для перепочинку немає, бо невдовзі їм потрібно сіяти озимий ріпак, а потім — озимі зернові. 

Проблема зайнятості сільського населення нині актуальна для всієї країни, а для Полтавської області й поготів, тому що тут його чи не найбільше. Статистика свідчить, що офіційно не мають роботи 73 тисячі жителів сіл. І цей факт змушує обласне керівництво і владу на місцях шукати шляхів виходу з цієї ситуації. Тож намагаються розвивати дрібнотоварне сільськогосподарське виробництво. Нині в області функціонує 13 сільськогосподарських кооперативів, 9 із них — молочарські.
Сільськогосподарський обслуговуючий кооператив (СОК) «Молочний Світанок», розташований у селі Сухорабівка Решетилівського району, в серпні якраз святкує рік свого існування. Людина, яка доклала до цього чимало зусиль, а це начальник управління агропромислового розвитку Решетилівської райдержадміністрації Володимир Маслюк, розповідає, що це було непросто. Людей доводилося переконувати в тому, що це роблять для їхньої ж вигоди. Потихеньку справа зрушила з місця, і нині вже «танк» ємністю 2 тонни не вміщає всього молока, яке здають члени кооперативу.