Якось на вулиці зустрів 80-річну сусідку. «Ось із ринку йду, — сказала, зупинившись біля хвіртки. — Справжнього домашнього молочка захотілося. Хоч і дорого, як на мою пенсію, але вирішила себе побалувати. Років із 10—15 тому на нашому кутку (в селі Багрин Васильківського району Київської області. — Авт.) майже в кожному дворі була корова. Тепер лише Валя тримає. Це неправильно. Ви молоді, повинні не лінуватися й доглядати корів. Є ж де пасти, сіно заготовляти».

У столичному виставковому центрі, що на Броварському проспекті, 28—30 жовтня відкрилися дві знакові виставки: 17-та Міжнародна WorldFood Ukraine та 10-й Міжнародний салон вантажних і комерційних автомобілів TIR-2014.

Програма цих заходів доволі насичена, що спонукало до участі багато відомих фірм.

На першому із цих заходів було представлено аграрні й продовольчі компанії із багатьох країн світу — Бельгії, Німеччини, Греції, Грузії, Данії, Іспанії, Литви, Польщі, Сінгапуру, США, Таїланду, Туреччини. Свою продукцію презентували і компанії 12 регіонів України.

Тобто їхній юридичний статус на законодавчому рівні досі залишається невизначеним, а тому їхній внесок у вітчизняну економіку, на жаль, не визнаний. Водночас з ініціативи ООН 2014-й назвали Міжнародним роком сімейних фермерських господарств, що свідчить про їхній вагомий внесок у глобальну економіку.

Так, загалом у світі налічується 570 мільйонів фермерських господарств, з яких сімейних — 500 мільйонів. Разом вони виробляють майже 80 відсотків продуктів харчування у світі, тому відіграють украй важливу роль у розв’язанні проблеми голоду, з якою стикаються понад 800 мільйонів людей.

Нинішній рік виявися складним для українських садоводів. Приморозки у травні послабили імунітет фруктових дерев до грибкових хвороб, а засоби догляду за садом значно подорожчали. А коли настав час збирати врожай, стало очевидним, що традиційний ринок збуту продукції звузився. Тож як розпорядилися врожаєм визнані лідери в цій галузі нашої держави — господарства корпорації «Вінницясадвинпром»? 

Десять років сільгоспвиробники краю не бачили такого врожаю, стверджує виконуючий обов’язки директора департаменту агропромислового розвитку ЛОДА Любов Безкоровайна. Попри те, що працювати довелося в небезпечній ситуації й аграрії боролися за кожен центнер, середня врожайність зернових культур сягнула 32,5 центнера з гектара. Тобто на 10,5 центнера вища, ніж торік. І майже на рівні середніх показників в Україні, хоч за краєм міцно закріпилося визначення «зона ризикованого землеробства».  

Чи не найбільших економічних втрат, пов’язаних з недружніми діями Росії щодо нашої країни, зазнають вітчизняне сільськогосподарське виробництво та харчова промисловість. РФ вже давно розпочала «полювання» на українську продукцію, запроваджуючи всілякі заборони на імпорт наших товарів та обкладаючи митами. 20 вересня цього року уряд РФ ухвалив постанову про можливе встановлення мит на українські товари за 350 тарифними лініями, з яких 80% стосується саме нашого агропромислового комплексу. 

Протягом останніх шести років сектор АПК стабільно допомагав державі якщо не поліпшити посткризову статистику, то принаймні сповільнити економічне падіння. Проте звикнувши до успіхів «попри все» і відклавши державну стратегію розвитку галузі у довгу шухляду, цього року Україна навіть на тлі чергового рекордного врожаю ризикує зіткнутися із серйозними проблемами в аграрному секторі. 

Про це розповіла заступник міністра аграрної політики та продовольства України з питань європейської інтеграції Владислава Рутицька під час міжнародного інвестфоруму Agri Invest Forum.
«За процедурою, через 20 днів має надійти офіційний звіт місії, а фінальна його частина буде готова за 8 місяців після затвердження Брюсселем. Тільки тоді ми потрапимо у список країн, які можуть вільно постачати молоко і молочні продукти на ринок ЄС», — зазначила вона.
Це великий успіх, що місія пройшла успішно, бо мало хто вірив у нашу молочку, зауважила заступник міністра, додавши, що наступними кандидатами на перевірку відповідності євростандартам стануть підприємства м’ясної галузі. Їх почнуть перевіряти наступного року. Поки що ж узгоджують дати, перелік м’ясної продукції, список підприємств і взагалі процедури, які вже пройшли наші молочарі. Нагадаємо, що Україна, крім рослинницької продукції, експортує в ЄС м’ясо птиці та яйця. 

Цього року поліський регіон, що традиційно утримує одне із перших місць у державі за обсягами агровиробництва, зібрав 870 тисяч тонн ранніх зернових та 76 тисяч тонн ріпаку. Цей вклад у продовольчу безпеку України поповнить ще й мільйон зерна кукурудзи, що забезпечить ситу зиму волинському тваринництву і не тільки .

Це, без сумніву, гідний внесок волинських аграрників у виконання стратегічного для нашої держави завдання — довести щорічне збирання зернових культур до 80, а технічних до 15 мільйонів тонн. 

Про це повідомив голова Держінвестпроекту Сер гій Євтушенко, зауваживши, що за всі роки незалежності України це найбільша інвестиція, яку вдалося залучити в регіон, а також найбільша китайська інвестиція в економіку держави. За його даними,  загалом за 23 роки в економіку Чернігівщини, яку вважають депресивним регіоном, інвестовано 111 мільйонів доларів, з них 90 мільйонів — з країн ЄС, або лише 105 доларів на людину. А Піднебесна за цей час внесла «скромних» 20,3 мільйона доларів прямих  інвестицій в Україну.