Власні сучасні зерносклади — елеватори — має далеко не кожен господар. Отже, кожному виробникові доводиться самотужки розв’язувати цю непросту проблему, де зберігати вирощений урожай, щоб і умови зберігання були належними, і плата за надані послуги не зашкалювала.

Якщо Україна ще 10 років тому збирала 30 мільйонів тонн зернових, а тепер більше, ніж удвічі (64 мільйони), то аграріям цілком по силі нові рекорди. Це стало основним меседжем 5-го Українського зернового конгресу, який нещодавно пройшов у Києві. І справді, вітчизняний АПК у цілому та зерновий зокрема доклали чимало зусиль для свого розвитку та набагато збільшили експортний потенціал нашої країни. 

Щоразу як буваю в Піщані, не перестаю дивуватися змінам, які тут відбуваються. Здавалося б, давно відоме СТОВ «Агрофірма «Маяк», уже 35 років очолюване Героєм України Миколою Васильченком, і без ніяких новацій може працювати ефективно, на рівні кращих господарств держави. Адже стільки вкладено сюди для забезпечення всіх підрозділів найсучаснішою технікою, новітніми технологіями, стільки зроблено для навчання та виховання працівників, забезпечення їх належними умовами праці та побуту, що цього потенціалу вистачить на багато років уперед, аби працював «Маяк» як хороший годинник.  

Біля входу до адміністративного приміщення агрофірми «Вікторія», що в селищі Жовтневе, височіють кілька зеленошатих ялинок. За кілька днів на одній з них з’являться новорічні іграшки, традиційний «дощик», гірлянди, а в повітрі запахне світлим і добрим святом Нового року.

Традицію прикрашати селищну ялинку започаткували торік місцеві аграрії. Схоже, що так вони розпочали заповнювати ще одну сторінку у власному виробничому та соціальному літописі.

Про будні, досягнення і перспективи флагмана аграрної  Сумщини кореспондентові «Урядового кур’єра» розповідає генеральний директор ТОВ «Агрофірма «Вікторія» Сергій БОНДАРЕНКО. 

Серед лідерів сільськогосподарського виробництва ПСП «Плешкані» давно займає особливе місце. І не тільки в районі та області. Воно тривалий час  утримує передові позиції серед  великих та середніх підприємств за сумою показників фінансово-господарської діяльності. Економісти знають вагу таких, приміром, характеристик, як «прибутковість та ліквідність», «масштаби виробництва та платоспроможність», «соціальні показники», «ефективність використання ресурсів», «інвестиційна привабливість». За цими критеріями «Плешкані» вже давно у Європі.  

Якщо торік п’ята частина торгівлі України припадала на Євросоюз, то нині вже третя. За дев’ять місяців цього року позитивне сальдо торгівлі з країнами ЄС збільшилося удвічі і становить майже два мільйони доларів. Наша держава торгує за різними квотами, багато з них ще не відкриті — і це завдання Мінагрополітики на найближчу перспективу. Про це під час експертної зустрічі в Комунікативному центрі уряду, на якій говорили про розширення ринків збуту українських продуктів у рамках ратифікації Угоди про асоціацію з ЄС, поінформувала заступник міністра агрополітики з питань європейської інтеграції Владислава Рутицька. 

За оцінками Світового банку, приріст чистого експорту може стати рушієм розвитку українського АПК у 2016—2017 роках. На цьому наголошують експерти і додають: незважаючи на проблеми в Україні, агросектор демонструє зростання. У тому числі завдяки наданій Європою можливості ширшої присутності на тамтешньому ринку.

Заступник міністра агрополітики з питань європейської інтеграції Владислава Рутицька констатує, що міністерство й надалі працюватиме над розширенням ринків, розширенням квот, за якими торгуватимемо в ЄС та інших країнах. А для цього наша продукція має бути якісною, смачною та корисною. За її словами, Україна торгує з понад 60 країнами, адже виробляє продукції на 30 мільярдів доларів на рік. Водночас потрібно зменшувати сировинну частку в цьому обсязі і збільшувати частку продукції переробки.

Цього року в Україні працює 48 цукрових заводів, себто на 10 більше, ніж торік.  А  кожний знає, якщо заводська труба «димить», то добре усім — його власнику, працівникам, місцевим і державному бюджетам. Справді, важко переоцінити значущість того, що за непростої економічної ситуації в державі, коли злободенним є питання заміни імпорту вітчизняними товарами, на внутрішньому ринку попит споживачів повністю забезпечується українським цукром. Та чи  будемо достатньо мати його  протягом цього  маркетингового року? Насамперед це залежить від того, з якими результатами завершать сезон базові в галузі регіони і, зокрема, Вінниччина. Про тенденції в цукровому комплексі ведемо мову з заступником голови асоціації  вінницьких цукровиків Леонідом КОЗОДОЄМ.  

Рік 2014-й вносить свої, на жаль, тривожні корективи у всі сфери життя українців. Добралися вони навіть до… похвали, а точніше — до її стандартних форм. 

У попередні роки з нагоди Дня працівників сільського господарства аграріям вручали подяки, грамоти, цінні подарунки за вагомі внески в розвиток галузі, науки і освіти, впровадження новітніх технологій у виробництво, за високий професіоналізм та сумлінну працю. А от в 2014-му в столичному «Українському домі» тих, хто годує Україну, вшановували також за …  координацію роботи «жнива під кулями», організацію допомоги військовим у зоні проведення АТО. Такі вони — нагороди в наших реаліях. 

Полтавські землі сільськогосподарського призначення є найбільшим матеріальним багатством області, що не можна порівнювати навіть із нафтою і газом, на які вона також багата. Тому від того, яку ці землі дають віддачу і як використовуються, значною мірою залежать добробут полтавців і майбутнє їхніх нащадків. Про це напередодні Дня працівників сільського господарства і ведемо розмову з директором департаменту агропромислового розвитку Полтавської ОДА Сергієм Фроловим.