Урядовці та аграрії вкотре шукають компромісні рішення щодо оптимізації бюджету та зміни системи оподаткування агросектору, як вимагає МВФ. Вудочку про скасування податкових пільг аграріям фіскали почали закидати ще у 2013-му, щоразу вилучаючи з фіксованого сільгоспподатку (ФСП) якісь складові. Цього року, коли обрізати стало вже нічого (було істотно підвищено ФСП, а разом з ним — і плату за землю), перевели спецрахунки ПДВ з комерційних банків у Держказначейство і заговорили про повний перехід агросектору на загальну систему оподаткування та скасування спецрежиму ПДВ уже з 1 січня 2016 року.  

На аграрній мапі Сумщини СТОВ «Перемога» з’явилося рівно чверть століття тому. Створене у селі Павленкове Лебединського району, де раніше було відділення радгоспу, господарство витримало всі випробування і стало одним із провідних в області. Як пригадує його незмінний керівник Анатолій Онайко, над назвою думали недовго, оскільки це було напередодні 45-ї річниці великої Перемоги. Виходить, що не помилилися. 

Попри те, що регіон кілька років тому став флагманом садівництва України і накопичив чималий досвід догляду за фруктовими деревами, ключова у цій галузі корпорація «Вінницясадвинпром» все одно переймає кращий світовий досвід. 

Крім бойових дій на Донбасі, тут виникли й інші проблеми: аграрії області залишилися без фінансово-кредитної підтримки банків і державних програм у цій царині. Так, за словами директора департаменту агропромислового розвитку обласної військово-цивільної адміністрації Григорія Кравченка, проблема пояснюється побоюванням банків та представників Аграрного фонду України працювати з територіями, де донедавна тривали бойові дії. Тож сільгосптоваровиробникам на підконтрольній уряду території доводиться розраховувати лише на себе та власні заощадження, щоб нормально провести посівну. Та роботи ведуть вчасно будь-що-будь. 

Чернівецька облдержадміністрація оголосила Буковину зоною птахівництва. Не через якісь надзвичайно сприятливі умови для курей та індиків. Просто останнім часом приватні інвестиції стрімко розвивали галузь, забезпечуючи владі хороші звіти. 
А ось у м’ясо-молочному скотарстві показники рік у рік гіршають, хоча, як не крути, його роль у виробництві необхідних продуктів харчування провідна.

Завжди цікаво бути у тих господарствах, які  нагадують колишні колгоспи: не показові або занедбані, а колгоспи-трудяги, котрі дбали про своє село та годували державу. Тепер вони  зберегли структуру виробництва, кадри, а також добру традицію — керівник має бути місцевий і досвідчений. 

Численні розмови серед науковців, практиків, політиків та й у громадянському суспільстві про те, що наша держава, володіючи найродючішими ґрунтами (чорноземами), спроможна прогодувати півсвіту, на жаль, можна ставити під сумнів. Адже через нераціональне і безсистемне використання земель та недотримання вимог щодо охорони ґрунтів в Україні відбувається істотне зниження їхньої природної родючості й постійна деградація, різноманітне забруднення й фізичне зменшення площ сільгоспугідь. 

Фермерам і сільгоспвиробникам тепер не до розмов: весна — і цим усе сказано! Втім, вони змушені не говорити, а кричати так, щоб їх почули в столиці. Бо з такими проблемами, як цієї весни, ще не стикались. 

Про це заявив заступник міністра агарної політики Володимир Лапа. «Ми не очікуємо недосіву, який перевищував би 3—5%. Та й то це через анексію Криму і окупацію територій у Донецькій і Луганській областях», — спрогнозував він. І додав, що цього року комплекс весняно-польових робіт подорожчав до 66,5 мільярда гривень, або на 65% проти минулого року. При цьому дефіцит ресурсів на посівну оцінено у 12 мільярдів, проти шести торік. 

Весняні польові роботи на Черкащині стартували з підживлення озимини. Готують площі й під посів ярих культур. 
На жаль, не всі рослини вийшли з зими в доброму стані, суха осінь внесла корективи, а тому подекуди сходи слабкі й зріджені. Тож весняні дощі — ніби бальзам на душу хлібороба. Після них озимина яскраво зазеленіла на 227 тисячах гектарів.