У 2016-му валовий збір зернових очікуємо в межах 63 мільйонів тонн. Це на 3 мільйони тонн, або на 5 відсотків більше, ніж у 2015-му, та на 0,8 мільйона тонн, або на один відсоток нижче рекордного показника 2014 року, повідомив заступник директора департаменту землеробства та технічної політики в АПК Леонід Сухомлин, уточнивши, що все залежатиме від того, скільки зберемо кукурудзи. 

Додаткова виручка надходитиме, коли Україна вирішить питання відповідності нашого виробництва яловичини і системи реєстрації та ідентифікації тварин євростандартам, організує підприємства глибокої переробки, отримає дозволи на експорт на нові ринки і постачатиме туди не лише живих бичків, а й продукти їхньої переробки, а також поширюватиме культуру споживання яловичини на внутрішньому ринку. В цьому переконаний економіст департаменту технічної співпраці Продовольчої сільськогосподарської організації ООН (FAO) Андрій Ярмак. 

Попри посушливе літо, урожай зернових цього року очікується традиційно високий — на рівні 61 мільйона тонн, уточнив президент Асоціації фермерів та землевласників Іван Томич під час прес-конференції «Чи залишить посушливе літо українців без врожаю?» 

Через понад два десятки кілометрів від районного центру Драбів із-за лісосмуги вигулькнула Остапівка. Село невелике, загублене серед майже непроїзних місцевих доріг, сховане поміж пшеничних, кукурудзяних та соняшникових ланів на правому березі річки з дивною назвою Чумгак. Дослідники вказують на тюркське її походження, що означає струмок, вода. У народі, однак, існує легенда, згідно з якою епідемія чуми, яка швидко поширювалася в часи середньовіччя, дійшовши до місця, де річка повернула на північ, утворюючи чималий гак, зупинилася. Отож люди й назвали річку Чумгак. 

В аграріїв нині гаряча пора. Чи щедро цього року нива віддячує хліборобам? Про це в матеріалах наших кореспондентів. 

…Пшеничне поле під легеньким вітерцем прокочується жовтою хвилею. Палюче сонце торкається налитого золотом колосся, а заодно й людських облич, рук, ніг — усього, до чого має доступ, надаючи шкірі смачної липневої засмаги. Ледь вляглася курява, що її здійняли автомобільні колеса, і ми побачили, як посеред цього випещеного хліборобами Тетіївського району Київщини лану, наче справжнісінький тобі корабель, пливе-похитується комбайн. Ні, не один, аж два сучасних польових кораблі молотять зерно. На спеку, яка перехоплює подих і заливає потом очі, люди не зважають — поки погода дає таку змогу, треба встигнути зібрати все збіжжя. А пшеничка вродила розкішна — саме на цьому полі, котре межує з полями Вінницької області, дає на круг понад сотню центнерів. 

Після злив, які понад місяць полоскали полтавську землю, на багатьох полях з’явилися ерозійні малюнки, що спричинило тривогу. Це стосується й Шишацького району з його пересіченим ландшафтом. Тому викликають подив поля ПП «Агроекологія», де ерозії немає.

Коли ми їхали в це господарство, патьоки дощу хльоскали по вітровому склу нашого авто, але за якихось 20 хвилин уся вода, що вилилася на найближче від дороги поле, зникла. Дивина та й годі. Виявляється, секрет у тому, що в ПП «Агроекологія» працює унікальна грунтозахисна система. 

Уряд спільно з аграріями розробляє пропозиції з підтримки невеликих фермерських господарств. Зокрема представники Кабінету Міністрів зацікавлені у розширенні спектру продукції, у зростанні глибинної переробки. Власне, цю тему порушив Прем’єр-міністр Володимир Гройсман під час відкриття XXVIII Міжнародної агропромислової виставки «Агро-2016», яка зібрала найкращих виробників із 20 країн світу. Він розповів присутнім, що міністр аграрної політики та продовольства Тарас Кутовий і представники аграрної галузі працюють над розробкою рішень щодо підтримки невеликих фермерських господарств. У цьому сенсі важливий процес їхньої кооперації для експорту. 

Опитування в Томашпільському районі Вінницької області засвідчило, що 70% селян вважають реалізацію молока основним джерелом своїх доходів. Та загалом у країні село вже багато років живе з молока. Якби це сказати іноземцеві, то він, напевне, подумав би, що в нас потужно розвивається кооперація, а самі члени кооперативів належать до середнього класу.

Низький дохід з молока, яке від населення переважно заготовляють другим гатунком (у магазинах вже меншої жирності воно у рази дорожче) не дає змоги домогосподарствам збільшити поголів’я до рівня європейської міні-ферми. Тут, як кажуть, нібито самі селяни винні, бо ціна залежить від якості, а вони не забезпечують промислового його виробництва без контакту з повітрям, що є нормою в ЄС. Та чи предметно переймалися вирішенням цих питань держава і молокозаводи? 

Агрофірма «Піонер» Охтирського району — добре знане господарство не тільки на Сумщині, а й в Україні. Адже тут рік у рік вирощують високі врожаї зернових культур, надають значної уваги тваринницькій галузі, що в нинішніх умовах трапляється не вельми часто.

Адже добре відомо, що органічні добрива — одна із запорук одержання екологічно чистої продукції, що в нинішніх умовах багато важить. Бо хто б що говорив, а лише на мінеральній поживі далеко не заїдеш.