Опитування в Томашпільському районі Вінницької області засвідчило, що 70% селян вважають реалізацію молока основним джерелом своїх доходів. Та загалом у країні село вже багато років живе з молока. Якби це сказати іноземцеві, то він, напевне, подумав би, що в нас потужно розвивається кооперація, а самі члени кооперативів належать до середнього класу.

Низький дохід з молока, яке від населення переважно заготовляють другим гатунком (у магазинах вже меншої жирності воно у рази дорожче) не дає змоги домогосподарствам збільшити поголів’я до рівня європейської міні-ферми. Тут, як кажуть, нібито самі селяни винні, бо ціна залежить від якості, а вони не забезпечують промислового його виробництва без контакту з повітрям, що є нормою в ЄС. Та чи предметно переймалися вирішенням цих питань держава і молокозаводи? 

Агрофірма «Піонер» Охтирського району — добре знане господарство не тільки на Сумщині, а й в Україні. Адже тут рік у рік вирощують високі врожаї зернових культур, надають значної уваги тваринницькій галузі, що в нинішніх умовах трапляється не вельми часто.

Адже добре відомо, що органічні добрива — одна із запорук одержання екологічно чистої продукції, що в нинішніх умовах багато важить. Бо хто б що говорив, а лише на мінеральній поживі далеко не заїдеш. 

Полицям українських магазинів нині не бракує вітчизняної молочної продукції. Її різноманітний асортимент милує око покупця, який навряд чи переймається тим, що кількість поголів’я великої рогатої худоби зменшується і завтра наш ринок ризикує залишитися без молока. Селяни, які утримують корів, змушені їх вирізати через низькі закупівельні ціни на молоко, високі тарифи на електроенергію та інші чинники. І це при тому, що понад 70% молока в Україні виробляють саме в домогосподарствах населення. Отже, вони — основний виробник і постачальник молока на ринок України. 

Нині дуже гостро постала проблема безробіття на селі. Проте її можна розв’язати, розвиваючи там органічне виробництво. Чому саме його? За кордоном давно зрозуміли, що отримувати радість від життя можна тільки споживаючи натуральну, вирощену без додавання «хімії», їжу. Це тільки у нас дітей у школах і дитсадках харчують за принципом «аби дешевше». А тоді бідкаємося, що вся нація невдовзі буде хворою. Тож, упроваджуючи органічне виробництво, можна одним пострілом двох зайців уполювати: батьків забезпечити роботою (відтак і зарплатами), а дітей — якісним повноцінним харчуванням. 

За кілька останніх років Покровський район Дніпропетровської області став своєрідним бізнес-туристичним об’єктом не тільки для українських, а й закордонних гостей, які цікавляться розвитком сімейних ферм та молочарських кооперативів. Адже тут створено об’єднання сільськогосподарських обслуговуючих кооперативів (СОК) «Господар» та засновану ним першу в Україні кооперативну навчальну ферму з виробництва молока вищого сорту, а також СОК молочарського напрямку «Добробут Андріївки» із демонстраційною сімейною фермою. Все це завдяки співпраці і спільним проектам Міжнародного благодійного фонду (МБФ) «Добробут громад» (Heifer-Ukraine), «Екосистем Фонд Данон», «Данон Україна», Департаменту закордонних справ, торгівлі та розвитку Канади CIDA/SOCODEVI, а також ДОГО «Сільськогосподарська консультаційна служба», спрямованих на розвиток молочарських та інших кооперативів в Україні. Триває вже третій етап (діє з липня 2013 по липень 2016) міжнародного спільного проекту «Розвиток молочарських кооперативів» (розпочатий у лютому 2010 року), зосереджений на реконструкції сімейних ферм та зміцненні кооперативів, членами яких є сімейні ферми. 

Нещодавно довелося спілкуватися зі співробітницею однієї із найбільших світових транснаціональних компаній, яка працює в Україні. Хелен — етнічна англійка, тож було цікаво почути її думку. Зачепило, як моя співрозмовниця порівнювала ставлення громадян двох країн до участі в житті свого села чи міста. Як приклад наводила власний український досвід: під час засідань різних комісій тільки вона ставила чиновникам конкретні запитання. Українці ані пари з вуст, тільки схвально кивали головами в такт промові посадовця.

Цю бесіду згадав під час навчального семінару проекту «Матра», що третій рік поспіль втілюють в Україні за підтримки уряду Нідерландів. Далі зрозумієте, чому. 

До початку весняно-польових робіт понад половина озимих на Луганщині дали задовільні сходи. На думку фахівців, валовий збір зернових, зернобобових культур та соняшнику цього літа може подолати рубіж у мільйон тонн. Але ось обсяги для зберігання врожаю в області не перевищують 765 тисяч тонн. Але не те зерно, що в полі, а те, що в коморі. І це нова проблема, яка постала перед луганськими аграріями саме у цьому році. 

На тлі загального падіння виробництва тваринницької продукції особливо цінні приклади бережного, дбайливого ставлення до відродження галузі, роботи над підвищенням її потенціалу. Оскільки Черкащина завжди славилася високою продуктивністю ферм, то й тепер є господарі, які не тільки зберігають високий рівень ефективності виробництва, а й примножують успіхи, тим самим зміцнюючи давні традиції. 

Директор СТОВ «Агрофірма «Світанок»  Микола Мельник належить до тих  наділених природною кмітливістю господарів, в якого, запитавши про одне, хочеться взнати  про все. Саме на базі його господарства, котре має в обробітку майже 3 тисячі гектарів ріллі, цього року буде проведено Всеукраїнський день поля. Майже 50 сортів пшениці вітчизняної селекції вирощують тут на демонстраційних полях! Це єдине на Вінниччині господарство, в якому отримання високих врожаїв зернових поєднали з виробництвом солом’яних брикетів.

Наскільки останнє важливе? У лютому цього року  в «Світанок» на  відкриття лінії  прибули голова Вінницької обласної ради Анатолій Олійник і перший заступник голови облдержадміністрації Андрій Гижко, що свідчить про соціальну та економічну значимість у житті краю ініціативи Миколи Мельника. Впровадження малих установок з виробництва  палива із біомаси рослин значною мірою може забезпечити потребу в ньому місцевих бюджетних установ, населення і самих господарств. 

Вітчизняне сільське господарство нині — чи не єдина потужна бюджетоутворююча галузь, яка розвивається всупереч обставинам. Зокрема це стосується Полтавської області, де приріст валового виробництва сільгосппродукції торік становив 107,4 відсотка. Це на 12,1 відсотка більше, ніж у середньому в країні. У структурі валової сільгосппродукції області 77,5 відсотка — рослинницька продукція, і тільки 22,5 відсотка — тваринницька. Про причини такої ситуації і плани полтавських аграріїв на найближчу перспективу розповідає директор департаменту агропромислового розвитку Полтавської ОДА Сергій ФРОЛОВ.