Нині на вітчизняних фермах виробляють європейське молоко — без контакту з повітрям. Та є потреба в збільшенні його виробництва:  про це свідчать показники як останніх років, так і базового 1990-го. Тішить, що за січень цього року Україна наростила експорт молочних продуктів. Завдяки виходу на нові ринки молокозаводи почали більше потребувати сировини і тому істотно підвищили закупівельні ціни. А це стимулює її виробництво в промисловому секторі й домогосподарствах населення. Якщо тенденція збережеться, то, мабуть, і та частина орендарів, яка називає ферми «соціальним проектом», бачитиме в них джерело прибутку. Цікаво: а які тенденції на Вінниччині — у визнаного лідера за обсягами валового виробництва молока та за кількістю утримання поголів’я великої рогатої худоби? 

У межах виставок «Зернові технології» та Agro Anіmal Show, що пройшли нещодавно в Києві, відбулось одразу кілька заходів за участі представництв інших країн, що є свідченням інтересу до вітчизняної аграрної галузі. 

Нещодавно відбулося засідання Державної надзвичайної протиепізоотичної комісії при Кабінеті Міністрів України щодо ситуації з африканською чумою свиней (АЧС) та заходів, які має вжити держава для боротьби з цим небезпечним захворюванням. Саме створення такої комісії — це вже визнання важливості проблеми. А про що йшлося на засіданні і які рішення запропоновано для виконавчої та законодавчої влади, розповіли голова Держпродспоживслужби Володимир Лапа і директор департаменту безпечності харчових продуктів та ветеринарії цього відомства Борис Кобаль. 

У трикутнику сонце — земля — людина кожна сільськогосподарська рослина має місце. Якщо зернові та олійні культури з огляду на значні обсяги експорту можемо назвати нашою нафтою, то фруктові дерева та ягідники — це працедавці. Нині сад пом’якшує проблему вивільнення робочих рук у господарствах, яка зумовлена поглибленою індустріалізацією в рільництві. Утім, він не допоміжна, а повноцінна галузь.

У багатьох країнах виробництво плодоягідної продукції — один з важливих напрямів ефективного агрогосподарювання, зайнятості населення і розширення зовнішньоторговельної діяльності як сталого джерела доходів. І ми йдемо цим шляхом. Протягом багатьох років держава спрямовувала один відсоток від збору з продажу алкогольної продукції та пива на розвиток садівництва, хмелярства і виноградарства, що сприяло створенню молодих інтенсивних садів, продукція яких тепер за всіма параметрами потенційно конкурентна на світовому ринку. 

Нещодавно в Україні з візитом перебувала делегація з двох десятків британських фермерів на запрошення великої міжнародної компанії, що працює в Україні, за підтримки Посольства Великої Британії. Гості відвідали успішні вітчизняні агрогосподарства «Єрчики» та «ІМПАК» на Житомирщині, «Великі Сорочинці» на Полтавщині, взяли участь у конференції з польових культур «Майстерня аграрія» у Харкові, оглянули деякі історичні та культурні пам’ятки, якими так багата Україна. Та головне — не перелік, де були і що бачили, а які висновки з побаченого і почутого зробили і вони, і ми. 

Міжнародне співробітництво дуже приваблює аграріїв Луганщини. По-перше, це зовнішні ринки для збуту продукції. По-друге, допомога донорів, які вважають за необхідне опікуватися долею краю, де третій рік триває АТО.  Та  виявляється, що дуже важливий і   належний облік ресурсів області. Аби налагодити цю роботу, луганчанам довелося навіть звернутися з відповідною пропозицією до столичних відомств: аграрного та статистики. 

Так званий аграрний пакет законопроектів, прийнятий славнозвісної «конституційної ночі» з 20 на 21 грудня, запроваджує єдиний реєстр відшкодування ПДВ замість двох, відшкодування ПДВ в автоматичному режимі, який не потребує «висновків» Держфінслужби для отримання грошей. Він також звільняє сільгоспвиробників від штрафних санкцій через помилки з розподілом податкового кредиту за спецдекларацією, зроблені торік, коли у системі отих податкових кредитів важко було розібратися. 

... Війна у східних областях, тотальне зубожіння та регулярні корупційні скандали разом зі спалахами насильства. На якому місці в нашому житті могли б опинитися планетарні зміни клімату, що ними переймаються всі цивілізовані країни? Думаю, ніяк не в першій десятці. Але українці теж долучаються до цієї тематики, тим більше, що на цю роботу передбачено кошти з-за кордону. І зиск від здійснення природоохоронних проектів можливий не лише у галузі охорони довкілля.

Кореспондент «Урядового кур’єра» побував у придунайському селі Орлівка, що на півдні Одещини, і подивився, як втілюють план адаптації села до наслідків змін клімату, розроблений з ініціативи тутешньої сільради та за підтримки коштів Євросоюзу. Перший підсумок, який впадає в очі, — селяни задоволені розвитком подій і європейськими щедротами. 

У селі Сухорабівка Решетилівського району Полтавської області урочисто відкрили сімейну ферму родини Жванко. Ферму створено на базі домогосподарства СОК «Молочний Світанок» у межах проекту USAID «Партнерство заради інновацій: розвиток сімейних ферм, об’єднаних у сільськогосподарські кооперативи». Вона найбільша на Решетилівщині.

Україну недарма дедалі частіше називають житницею світу — вона і тепер виробляє збіжжя набагато більше, ніж потрібно для внутрішнього споживання, має резерви підвищення продуктивності землеробства, тому здатна нагодувати якщо не весь світ, то принаймні добрячу його частину. За підрахунками фахівців, якщо виробництво збіжжя в Україні зросте на 10%, то експорт — на 25%. Заковика лише в тому, що зерно, призначене для закордонних споживачів, треба якось вивезти, а з цим проблема, яка стає дедалі гострішою.