Скажу відверто, коли йшла на презентацію Центру оперативно-технічного управління зернозбиральною технікою Машинно-транспортної станції ДП «Державної продовольчо-зернової корпорації України» (ДПЗКУ), що керує і контролює за допомогою системи GPS-моніторингу 500 комбайнами, не очікувала побачити щось «унікальне», як зазначалось в анонсі.  Та коли потрапила в зал — було враження, що я на якихось торгах на міжнародній біржі абощо, які бачила лише у новинах на голубому екрані. У величезному залі за комп’ютерами і за окремими столами, розміщеними амфітеатром перед величезним монітором розміром з екран кінотеатру, побачила 50—60 людей.

Безкоштовна медицина давно перетворилася на міф, у який майже ніхто не вірить, але продовжують згадувати. Сучасна економічна ситуація в Україні диктує свої умови. Ринкові відносини передбачають новий формат обслуговування, причому для всіх. Купуючи товари в магазині, усі звикли розраховуватись за них на касі. У випадку медичного обслуговування теж ідеться про конкретні послуги, які громадяни змушені купувати.

Цього року Одеський морський порт має прийняти понад 80 круїзних суден загальною місткістю понад 100 тисяч пасажирів, що на 10% більше, ніж у минулому році. Здавалося б, час проводити гучні прес-конференції та звітувати про успіхи. Натомість керівництво порту б’є на сполох – якщо держава терміново не вживе системних заходів як щодо розвитку інфраструктури для прийому круїзних суден нового покоління, так і для покращення обслуговування пасажирів у приймаючих портах, ми не тільки не збережемо тенденції до зростання, а й можемо втратити партнерські відносини з найбільшими світовими круїзними компаніями.

Нещодавно в Швеції колишній лісоруб після смерті дружини розпродував майно. Мариністичний пейзаж оцінювачі виставили в Інтернеті за 1500 доларів. Тим часом навколо картини зчинився неймовірний ажіотаж. За детального аналізу фахівці визнали в ній роботу Айвазовського, і вона «пішла» за… 1,2 млн доларів.

У кожному творі митця є комерційна складова, яка, зрозуміло, не зводиться до вартості полотна, фарб та часу, витраченого на малювання. Важить ім’я, ціна на попередніх продажах, легенда навколо художника і картини. І рейтинг.

Спершу пригадаємо повідомлення, які ми почули в середині липня про отруєння 86 дітей від 8 до 15 років у популярному таборі «Альбатрос», що в Севастополі. До речі, щоб відправити туди на відпочинок дитину, батькам слід викласти до 4 тис. грн. Задоволення не з дешевих. Однак таку ціну складає не лише вдале місцезнаходження табору, пристойні умови проживання, а й високопрофесійний обслуговуючий персонал – педагоги, лікарі-педіатри, кухарі.

Розвиток науково-технічного прогресу, зростання темпів шкідливих викидів в атмосферу та водойми нерідко загрожують нормальному існуванню людини. В різних країнах спалахують інфекційні хвороби, а наука та медицина не завжди готові протистояти таким загрозам. Йдеться навіть про те, що всі досягнення людства у боротьбі з ними можуть бути втрачені, а це позбавить цілі покоління надії на краще майбутнє. Так вважає і директор Інституту епідеміології та інфекційних хвороб ім. Л.Громашевського професор Віктор МАРІЄВСЬКИЙ.

«Урядовий кур’єр»Після початку навчального року батьки школярів почали помічати, що діти стали якісь мляві. Можливо, малеча ще не встигла адаптуватися до учнівських буднів? Адже не даремно лікарі твердять, що відвідування дитячого колективу супроводжується не лише зустрічами з друзями й позитивними емоціями, а й інфекційною «атакою». Як підготувати дитячий організм до таких небажаних захворювань, з’ясував «Урядовий кур’єр».

Свою дитячу іграшку в цьому незвичному музеї знайдуть не тільки діти та їхні батьки, а й навіть бабусі з дідусями. Воно й не дивно, адже колекція Музею іграшок нараховує 15 тисяч екземплярів. Почали збирати експозицію ще в 1936 році. Саме тоді розпочав свою діяльність комітет з іграшок.

— Ще за радянських часів з’явилася система, коли зразки майбутніх ведмедиків і конструкторів подавалися на розгляд комітету з іграшок, а потім передавались до музею, — розповідає директор державного Музею іграшок Людмила Гладун.

Цими днями  у Південній Пальмірі відкрито пам’ятник самобутньому письменнику Ісаку Бабелю,  одному з найколоритніших одеситів, який увічнив рідне місто в багатьох творах. Одеса  віддячила пам’ятником на розі вулиць Рішельєвської та Жуковського — навпроти будинку,  де мешкав митець.

Увічнений у бронзі Бабель сидить на східцях із записником у руках.

 А таки воістину несповідимі шляхи Господні і земні. Чи думалося-гадалося напередодні цьогорічних відпусткових гостин у брата Володимира в уральському Єкатеринбурзі, що саме там, за тисячі кілометрів від Сумщини, випаде зустріти земляка з України, одного з родичів легендарного партизанського командира, двічі Героя Радянського Союзу Сидора Артемовича Ковпака — Ігоря Івановича Ковпака?