Паприка — один з обов’язкових елементів у кухарській традиції угорців. Мало яка страва обходиться без неї, тож і пошана — відповідна.

Хто і де  виробляє духмяну добавку до страв? У Доброні, не вагаючись, скажуть в обласному центрі. Тутешні селяни примудряються збирати з притисянських земель два врожаї за сезон. З настанням весняного тепла висаджують ранню картоплю, яку вибирають наприкінці травня. А викопавши бульби, одразу пересаджують із теплиць у відкритий грунт розсаду перцю.

На Полтавщині реформування медичної галузі відбувається уже тривалий час. В 2004 році у Комсомольську було проведено виїзну колегію Міністерства охорони здоров’я, на якій уперше аналізували досвід полтавців щодо розвитку сімейної медицини. А через чотири роки у Полтавському міському клінічному пологовому будинку почали впроваджувати найсучасніші перинатальні технології, рекомендовані ВООЗ та ЮНІСЕФ. З досвідом полтавців під час проведення Всеукраїнської наради з питань охорони материнства та дитинства знайомилися її учасники, а також кореспондент «УК».

Щороку в нашій державі народжується близько 3 тисяч дітей засприяння допоміжних репродуктивних технологій (ДРТ).

Це наслідок багаторічної наукової роботи колективу вчених-медиків на чолі з професором Федором Дахном, що висунена на Державну премію. І хоч у комітеті на її присудження лише 1-2 людини, які розуміються на цій темі, одначе є надія, що «мистецтво допомоги створення людини» буде гідно оцінене всіма її представниками, зазначали промовці під час громадського обговорення. Адже праця має не лише загальноукраїнське, а й загальносвітове значення.

Уже 15 років в області успішно діє інститут сімейної медицини. Так, усе населення Вознесенська обслуговується в 5 амбулаторіях  загальної практики з 29 дільницями.  Значну частину послуг переорієнтовано на первинну ланку — лікарів загальної практики — сімейних лікарів. 

Рівень і якість надання медичної допомоги у Вознесенську оцінила незалежна міжнародна група експертів у рамках Українсько-Норвезького проекту. Нині 72% всіх медичних послуг у Вознесенську надають сімейні лікарі. При цьому 70% населення позитивно оцінюють якість медичної допомоги: понад 40% — як «добре» і «дуже добре», 63% підтримують перехід до сімейної медицини.

Двоє українських художників — Олександр Сидорук і Володимир Мишанич із Ужгорода — знайшли свій спосіб співпраці з партнерами в сусідній Словацькій Республіці. За останні два місяці вони двічі побували з благодійною місією в соціальних закладах на сході цієї країни.

Нині велике, але віддалене село Конюхи, що в Козівському районі на Тернопіллі, стає дедалі відомішим у країні завдяки пасічнику Григорію Данилюку. До нього з усіх-усюд летять листи, приїжджають люди, які мають проблеми зі здоров’ям. Чесно кажучи, цьому він не дуже радий. Бо відповісти всім фізично не може, та й ліків з продуктів бджільництва не в змозі виготовляти багато. «Я не маю медичної освіти, не займаюся лікарською практикою. Я лише пасічник, який цікавиться використанням продуктів бджільництва у медицині», — твердить він.

Хто з нас не любить поласувати соковитим, щойно з жару, духм’яним шашликом? Досить самого слова, аби покотилася слинка і уява вималювала романтичний відпочинок, який не буває без цього гурманського наїдку.

Тож сумчани й вирішили організувати конкурс на кращий витвір кулінарії. Адже є чудовий парк імені І. Кожедуба, де природа сама нашіптує. Смачну ініціативу підтримали фахівці управлінь міськради з питань підприємництва, торгівлі, побуту і захисту прав споживачів та інформаційно-аналітичного, підприємці, небайдужі.

Комусь з нас, щоб вирівняти настрій, достатньо почути улюблений музичний твір. На підсвідомому рівні милостива роль музики помічена давно. Та чи можна цією її милістю керувати? Спробував відповісти на це запитання луганчанин Сергій Галайденко. Він більше 20 років пише музику. Народився в родині професійних музикантів, вчився в музичній школі по класу фортепіано, грав у рок-ансамблі. Але головне своє відкриття зробив на другому курсі медичного вишу, коли вивчав фізіологію. 

Цьогорічний титул  найкрасивішої дівчини  планети дістався темношкірій красуні з  Анголи 25-річній  Лейлі Лопес, яка  перемогла 88 суперниць. Вона отримала перехідну корону вартістю 120 000 доларів, щоправда, лише на рік,   і квартиру у Нью-Йорку — назавжди.

Наша співвітчизниця Олеся Стефанко, студентка Одеської юридичної академії, яка лише на крок  відстала від ангольської дівчини і отримала корону першої віце-міс. 

Пісенне свято, на яке з великим нетерпінням очікували кримчани, добігло свого кінця. Багато цікавого відбулося на фестивальному майданчику за ці кілька днів. Адже в «Ювілейному» зібралися вітчизняні та світові зірки естрадної пісні, та й конкурсанти, які з’їхались до Ялти з п’яти континентів, у себе на батьківщині — популярні молоді виконавці. Тому послухати і здивуватися було чим.