20 жовтня Кабінет Міністрів України затвердив проєкт закону «Про внесення змін до деяких законів України щодо розвитку індивідуальних освітніх траєкторій та вдосконалення освітнього процесу у вищій освіті». Після ухвалення законопроєкту у ВРУ здобувачі освіти матимуть більше можливостей самостійно обирати траєкторію, формувати індивідуальний навчальний план та регулювати строки навчання. 

 Тернопільський академічний драматичний театр імені Тараса Шевченка розпочав 93-й сезон. І за доброю традицією, відкрив завісу прем’єрною роботою. Цього разу шевченківці запропонували глядачам містерію «Ісус — Син Бога живого» за Євангеліями від Матвія, Марка, Луки та Івана у викладі й осмисленні драматурга Василя Босовича. Режисер-постановник вистави — народний артист України, лавреат Шевченківської премії Федір Стригун. 

 Складну операцію виконали в обласній лікарні імені М.В. Скліфосовського за участі спеціалістів Інституту серця МОЗ України. Лікарі вилучили донорські органи для порятунку ще трьох важкохворих. Донором став пацієнт, якого після дорожньо-транспортної пригоди доставили в лікарню у вкрай тяжкому стані. Медики в реанімації кілька днів боролися за його життя, але стан погіршився, і було діагностовано смерть головного мозку.

 Нині патріотично-декларативне гасло «Схід і захід разом» — вже не теорема, яку потрібно доводити, а аксіома. Оскільки з визначення окремих подій відповідної географії, тематики й ідеології воно перетворилося на єдино можливе універсальне гасло життя всієї країни, інакше бути не може ні тепер, ні в майбутньому. 

 Із перших днів повномасштабного вторгнення росіян до захисту України долучилися й освітяни Полтавщини. Про те, який внесок в оборону зробили учні й педколектив Кременчуцького ВПУ №7, «Урядовому кур’єру» розповідає директор цього закладу Микола НЕСЕН.

 У закладах Сумської публічної бібліотеки авторові цих нотаток випадає бувати доволі часто. Воєнної пори бібліотекарям, як і працівникам інших  культурно-мистецьких закладів, доводиться докорінно змінювати формати роботи. Однак як наголошує директор Сумської публічної бібліотеки Юлія Заговора, колектив уже напрацював щоденний алгоритм, завдяки якому  заклади стали надійним культурно-духовним щитом громади, де користувачі-відвідувачі не тільки почуваються зручно і комфортно у світі книжок, а й займаються корисними та потрібними справами в цей складний воєнний час. 

 Як по закінченні війни, впроваджуючи інноваційні підходи, зробити Україну успішною, процвітаючою європейською країною, йшлося під час презентації нової книжки Ярослава Романчука в Ужгородському пресклубі.
Ярослав Романчук має польське походження, але народився і ще донедавна жив у білорусі.  2010 року навіть балотувався на виборах президента цієї країни і, за офіційними даними, зайняв третє місце. 2021-го через політичні переслідування, який розгорнув авторитарний режим лукашенка, змушений був виїхати із країни. Нині мешкає в Києві.

 Ще перед початком нового навчального року Харківський міський голова Ігор Терехов анонсував проєкт з облаштування в Харківському метрополітені навчальних кабінетів, у яких зможуть навчатися учні молодших класів. Тоді багато хто не вірив, що цей задум вдасться реалізувати, адже раніше нічого подібного не було в містах світу, де функціонує метрополітен.

Недавній брифінг заступниці голови Сумської ОВА Олени Бойко викликав неабияке зацікавлення серед працівників місцевих ЗМІ й громадськості. Ішлося про перебіг реформування системи закладів охорони здоров’я, розпочате кілька років тому, а це стосується кожного жителя краю. Головна мета реформи — посилення спроможності лікувальних установ, підвищення якості, оперативності та доступності надання медичних послуг населенню. 

 З початку повномасштабної війни робота фармацевта стала особливо важливою, адже в багатьох прифронтових містах лікарні переповнені або не працюють. У таких умовах співробітник найближчої аптеки — часто єдиний медик, який може допомогти хворому.
Адже фармацевт — не просто продавець ліків, а людина з вищою медичною освітою і широкими знаннями, вивчає клінічні властивості медичних препаратів, взаємодію ліків в організмі хворого, вплив на людей різних вікових груп. Усього в нашій країні 350 тисяч таких працівників, які 16 вересня відзначають професійне свято.