Біля пам’ятника жертвам Чорнобильської катастрофи в центрі Рівного зазвичай збираються двічі на рік: 14 грудня у День ліквідатора і 26 квітня, який поділив життя всього світу на до і після.

Коли вся увага прикута до пандемії, карантинних обмежень та порятунку хворих на коронавірусну недугу, здається, що інших проблем зі здоров’ям не існує. І якщо планові операції заморозили на певний час, то й хвороби зачекають. Однак для багатьох категорій пацієнтів, які мають хронічні захворювання, вроджені вади розвитку недоступність медичної допомоги означає інвалідність або й смерть.

У цьому місяці міністерства активно звітують про зроблене впродовж першого року роботи уряду під керівництвом Прем’єр-міністра Дениса Шмигаля. На березень припадає важлива для суспільства дата — День українського добровольця. Тож з якими досягненнями підійшло до нього Міністерство у справах ветеранів.

«13 березня 1961 року о 8 годині 30 хвилин в м. Києві з верхньої частини Бабиного Яру сталось раптове сповзання значних мас розрідженого ґрунту гідронамиву, які затопили в районі Куренівки територію площею до 25 гектарів і призвели до людських жертв та значних руйнувань». Так починалося повідомлення урядової комісії про закінчення розслідування причин техногенної аварії, що отримала назву Куренівської трагедії. Про історичний контекст тих подій розповімо за допомогою архівних документів, що зберігаються у Центральному державному архіві громадських об’єднань України.

Цьогорічні заходи з нагоди 150-річчя з дня народження видатної української письменниці та громадської діячки вразили різноманітністю й масштабністю. У п’яти залах на трьох поверхах Українського дому в центрі Києва розмістили виставку «Леся Українка: 150 імен», яка діятиме до 8 березня. Вона про людей, які відіграли помітну роль у житті письменниці. Зала «Лінія життя» демонструє основні дати життєвого і творчого шляху Лесі Українки, вписані в культурний і політичний контекст кінця ХІХ — початку ХХ століття.

Революція Гідності стала знаковою історичною подією для України та ключовим елементом державотворення. Вона визначила незворотність європейського шляху України. А Герої Небесної Сотні стали уособленням відваги та самовідданості.

Уранці 8 січня 2020 року в столиці Ірану Тегерані зазнав авіакатастрофи український пасажирський літак, який виконував рейс Тегеран — Київ. На борту перебували 167 пасажирів і дев’ятеро членів екіпажу. Усі вони загинули. Екіпаж і двоє пасажирів були громадянами України.

2 грудня із сумом нагадали про себе шості роковини загибелі воїна зведеного загону Повітряних сил ЗСУ «Дика качка» Івана Бенери.

28 листопада в Україні вшановують жертв однієї з масштабних, цинічних, жахливих і потворних трагедій у вітчизняній історії — людомору.

У ті роки в південному благодатному краю ніщо не провіщало голод. Колосилися ниви, родили сади, в лісових посадках можна було зібрати і гриби, і ягоди. Якби не колективізація, розкуркулення та політичні перипетії. Саме ці складові, як і скрізь в Україні, стали причинами штучного голоду. За даними Державного архіву Миколаївської області, тут було розкуркулено 12 тисяч місцевих успішних домогосподарств. Спочатку ярлики «куркулі» навісили на представників заможних родин. Згодом взялися за середняків, а коли вже не стало й таких, прийшла черга бідноти.