Україна повертається до джерел своєї історії. Оприлюднюють нові факти, з погляду сучасності трактують уже відомі. Але мало констатувати, визнавати, захоплюватись. Які висновки робимо з минулого, чого вчимося?

У 80-ті роковини початку масових розстрілів у Бабиному Яру в Києві Президент Володимир Зеленський поклав квіти до пам’ятника громадянам, страченим нацистами у Бабиному Яру, і встановив лампадку до підніжжя пам’ятного знака «Менора». 

Дорога до Станиці Луганської була довгою. Тому, вмостившись на задньому сидінні військового позашляховика, я вирішив одразу подружитися з попутниками: оператором військового телебачення ЦТРС Геннадієм Салівоном (задрімав уже через 20 хвилин поїздки), який сидів поруч, і начальником пресгрупи оперативно-тактичного угруповання «Північ» старшим лейтенантом Оленою Мокренчук (зайняла переднє сидіння біля водія). Старший лейтенант у камуфляжі виявилася дуже приємною, розумною, чудовою співрозмовницею. Завдяки їй я поповнив диктофон найтрагічнішими спогадами про війну, не помітивши, як доїхав до місця призначення.

«Усе буде гаразд»,— фраза-віра Володимира Труха. З нею він зростав, жив і загинув. Поліг із вірою, що все буде гаразд в Україні, яку так любив і пішов захищати від ненависного ворога.

Доля відвела йому до болю мало — лише 28 років. Однак він прожив їх гідно, чесно, самовіддано і яскраво. Командир взводу 15 окремого мотопіхотного батальйону «Суми» 58 бригади Збройних сил України Валентин Ничвидюк загинув восени 2017-го на Луганщині у зоні проведення антитерористичної операції

Спекотного кінця липня 2014-го Рівне прощалося зі старшим сержантом 39 батальйону Нацгвардії «Дніпро-2» Ігорем Волошиним — першим рівнянином, який загинув за Україну. І єдиним сином викладача Рівненського кооперативного економіко-правового коледжу Наталії Волошиної.

Дев’ятої п’ятниці після Великодня тут із 20-х років минулого століття збиралися патріоти, щоб вшанувати героїв-козаків, які поклали голови за волю України на легендарному острові Журавлиха під Берестечком у 1651 році. А православні священники неодмінно правили поминальну службу. Ані польський, ані німецький та більшовицький режими не змогли вирвати з корінням народну пам’ять…

Друга світова війна була величезною трагедією для України — 40-мільйонний народ, його земля, промисловий і сільськогосподарський потенціал, сировинні і продовольчі ресурси стали об’єктом масштабної експансіоністської програми Третього рейху зі здобуття життєвого простору і встановлення світового панування «вищої арійської раси».

Біля пам’ятного знака «Скорботний ангел», зведеного у Святогірській територіальній громаді, вшанували пам’ять загиблих українських пілотів екіпажу літака Ан-24Б, який 6 червня 2014 року збили бойовики проросійських незаконних збройних формувань.

Про те, як аварія на ЧАЕС вплинула на безпеку, довкілля та людські життя, — у тематичній добірці «Урядового кур’єра»