Останнім часом популярною темою для розмов стало обговорення платіжок за житлово-комунальні послуги. «А скільки тобі за тепло нарахували? А мені ось скільки». Та доки одні українці нарікають на високі тарифи на опалення, інші шукають можливості платити менше. Шукати далеко не треба — досить уважно проаналізувати, скільки переплачуємо через те, що немає обліку тепла. Та навіть якщо міським чи державним коштом теплолічильник і встановлено, то переплачуємо через те, що тепло втікає через не утеплені двері чи стіни. А потім слід зайнятися термомодернізацією будинку. 

На Одещині субсидії отримують лише 17% населення області. А живуть тут не багатше, ніж в інших регіонах. Середній по Україні показник — 55%... Представляючи в Одесі нового очільника ОДА, Президент України Петро Порошенко наголосив, що кількість оформлених субсидій — «це той показник, яким має займатися влада». 

Багато киян отримали за грудень платіжки із захмарними сумами за опалення. «88 квадратних метрів — 4153 гривні», «за 61 метр? — 3720 гривень» — ці суми викликають подив, хоч вони не найвищі. Здивували такі суми і заступника голови КМДА Петра Пантелєєва. «Я переконаний, що кожне нарахування має бути справедливим і не шокувати людей, — зазначив він у соцмережі. — Теплопостачальна організація має перевірити й зробити перерахунок, якщо суми не коректні». «Ми ініціюємо рейд-перевірку будинків з аномально високими обсягами споживання тепла порівняно із задекларованою опалюваною площею, щоб виявити джерела несанкціонованого відбору теплоносія», — зауважують у Київенерго. 

Те, що в Харківській області почали впорядковувати сферу енергозбереження та економії природних ресурсів, жителі регіону помітили не з декларативних програм, що ухвалені центральною, регіональною чи місцевою владою, не з галочок  у звітах і навіть не із засобів масової інформації, а лише з власного досвіду: краще й тепліше їм стало нинішньої зими чи… 

У світі будують нові газогони, а це свідчить, що видобувні енергоносії ще довго відіграватимуть значну роль. Утім, держави прагнуть зменшити споживання природного газу, що зміцнює енергетичну незалежність та економічно вигідно. І Україна тепер виходить з реальних можливостей і світових тенденцій. Однак наша комунальна теплоенергетика ще надто енергозатратна. Хоч є й здобутки. Наприклад, Вінниччина за два роки зменшила споживання газу на 33% або на 2,5 мільярда гривень. Ці кошти залишаються в області, що стимулює розвиток громади. Населення зменшило споживання газу приблизно на 30%, а підприємства теплоенергетики — на 25%. Іншими словами, індивідуальне опалення майже на 5% прудкіше від централізованого. А якщо останнє підгодовувати місцевою альтернативною енергією, то в якого будуть більші можливості? 

Уявіть картину: в місті густішають сутінки і спалахують ліхтарі. Потім їх гірлянда злегка тьмяніє там, де безлюдно, і яскравішає в місці скупчення містян. Таке розумне освітлення здається фантастикою. Однак це реальність, втілена в життя завдяки Програмі «Угода мерів — Демонстраційні проекти», яку фінансує Європейський Союз. 

Зазвичай споживачі та постачальники комунальних послуг перебувають у стані перманентного конфлікту. Звинувачують один одного у безвідповідальності й нарікають на нестачу грошей, які потрібні одним для оплати послуг, іншим — на ремонт.  Актуальним питанням у сфері ЖКГ залишається якість послуг. 

У 2016 році теплопостачальники м. Дніпра знизили споживання електроенергії на 30%, газу — на 12%. Це дало можливість знизити тарифи на опалення в місті майже наполовину. Послуги теплопостачання дніпрянам надають чотири комунальні підприємства. КП «Теплоенерго» (обслуговує 79% містян) виставляє тарифи за листопад на рівні 16 гривень 67 копійок за квадратний метр житла. А КП «Дніпропетровські міські теплові мережі», Коменергосервіс та Теплотранс — від 8 гривень 32 копійок до 26 гривень 63 копійок. У середньому по місту виходить 16 гривень 86 копійок, тоді як чинний тариф Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП), сягає 34,39 гривні за квадратний метр. 

Ще до початку опалювального сезону експерти з питань ЖКГ прогнозували, що в осінньо-зимовий період в Україні буде сплеск неплатежів за комунальні послуги. Мовляв, доходи людей залишаються незмінними, а ціни насамперед на продукти і тарифи на житлово-комунальні послуги зростають не по-дитячому. Тож людям платити не буде з чого. І ось, здається, прогноз підтвердився. У жовтні українські комунальники недорахувалися 1,8 мільярда гривень, які люди мали сплатити за житлово-комунальні послуги. Тобто борги становлять 43,1% нарахованого. Загалом же було нараховано за комунальні послуги 6,4 мільярда гривень, сплачено 3,6 мільярда. Про це повідомила в.о. голови Державної служби статистики України Ірина Жук.

Енерговитрати в Україні перевищують сучасні нормативи Євросоюзу мало не втричі. Причина в технічному стані будівель. Найефективніший вихід із ситуації — термомодернізувати будівлі на основі сучасних інженерних досягнень. Це поліпшить їхню якість, зміцнить експлуатаційну надійність, довговічність і покращить архітектурну виразність міських кварталів.