Три роки знадобилося народним обранцям, експертам з питань ЖКГ, громадськості, щоб нарешті допрацювати закон «Про житлово-комунальні послуги». Нещодавно його ухвалив парламент. З огляду на те, що раніше було ухвалено ще три закони, котрі регулюють відносини у сфері ЖКГ — «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку», «Про енергетичну ефективність будівель» та «Про комерційний облік комунальних послуг», основні законодавчі засади для проведення масштабних змін у житлово-комунальній сфері є. Нині документ скеровано на підпис Президентові України. Після підписання він набуде чинності через півроку, крім деяких положень, що стануть чинними з 2019-го. «Урядовий кур’єр» з’ясовував, які нюанси нового закону найбільше обговорюють. 

Офіційно опалювальний сезон в Україні розпочався ще 15 жовтня. Певна частина регіонів увійшла у нього якісно, організовано й без особливих проблем. Проте, на жаль, не скрізь так відбулося. Про стан справ у областях дізнавалися власні кореспонденти «Урядового кур’єра». 

Останнім часом багато киян скаржаться на те, що в їхніх платіжках з’явилися борги. Здебільшого вони стосуються користування гарячою та холодною водою й водовідведення. Цікаво, що такі проблеми є навіть у тих, хто за все платить вчасно. 

Якісне водопостачання загалом має стати своєрідним «маст хев*», а вже у курортних зонах воно повинне бути «маст хев» у квадраті. Адже йдеться не лише про безпеку місцевих жителів і численних приїжджих, які прибувають, щоб відпочити, а для місцевих жителів і місцевого бюджету — дати заробіток. А й про те, що псується й імідж оздоровчого регіону. Однак на Запоріжжі не скрізь можуть похвалитися якісним водопостачанням. 

Мотивація — велика річ. Якщо майже 20 років заклики влади до того, щоб мешканці будинків об’єднувалися для управління спільною власністю, натикалися на нерозуміння цих самих мешканців — мовляв, навіщо, то останніми роками справи пішли набагато веселіше. Як кажуть, не було б щастя, то нещастя допомогло. Коли змінилися тарифи на житлово-комунальні послуги, люди почали замислюватися: як платити менше? Держава підказала вихід: об’єднуйтеся, беріть «теплі» кредити, бюджет допоможе, тож термомодернізуйте будинок і платіть менше. Люди повірили і переконалися, що це справді працює. 

Незабаром усі житлові та нежитлові будівлі зводитимуть з урахуванням європейських норм: вони будуть енергоефективними та енергоощадними. А старі доводитимуть до таких кондицій.

7 червня 2017 року на засіданні Комітету Верховної Ради України з питань будівництва, містобудування і житлово-комунального господарства схвалено доопрацьований спільно з Держ­енергоефективності законопроект №4941-д «Про енергетичну ефективність будівель». Члени комітету вирішили рекомендувати парламенту ухвалити законопроект у другому читанні та в цілому. 

Кабінет Міністрів оприлюднив рішення про запровадження механізму монетизації субсидій, заощаджених в опалювальний період 2016—2017 років. Повний опис механізму містить постанова №300, оприлюднена в № 81 «Урядового кур’єра» за 29 квітня. 

Уже кілька років у Києві існує проблема, про яку немало й говорять, але результат поки що нульовий. Це спорудження багатоповерхівок і МАФів на водопровідно-каналізаційних комунікаціях. Ситуація, коли будинки зводять там, де в жодному разі не можна, та ще й без виконання технічних умов на підключення до водопровідно-каналізаційних мереж, — це, зауважують фахівці, міна уповільненої дії. Адже йдеться не лише про серйозні збої у роботі систем і створення незручностей жителям усього району, де розташовані об’єкти, а й про брак доступу до мереж у разі аварії. Під загрозою руйнування в таких випадках може бути цілий будинок. 

Наша країна працює над підвищенням енерго­ефективності житлових будинків. Люди можуть скористатися державною і місцевими програмами. Зокрема у Вінниці ефективно себе зарекомендувала міська програма капітальних ремонтів у житлофонді на умовах співфінансування, де 30% — кошти мешканців, а 70% — міського бюджету. 

Від радянських часів незалежна Україна отримала глибоку житлову кризу. Ця проблема й нині досить гостра.