Настання весни мешканці Донецька очікували з певною долею песимізму, бо їх заздалегідь почали готувати до неминучого підвищення тарифів на утримання будинків та прибудинкової території житлового фонду. Зокрема напередодні міський голова Донецька Олександр Лук'янченко спробував "заспокоїти" донеччан: мовляв квартплата збільшиться десь на 30-40 відсотків. Утім, трохи пізніше на громадських слуханнях вигулькнули інші цифри збільшення витрат - від 69 відсотків за житло без благоустрою до 86,4 відсотка за житло з частковим і повним благоустроєм. Саме за такий "удар по кишені" земляків і проголосували на сесії депутати - нові розцінки дійсні з 1 березня.

Удар по гаманцях, спричинений збільшенням тарифів і помножений на зменшення тиску газу в трубах, викликав у споживачів вочевидь не позитивні емоції. Та й не тільки у них. Ситуація, що склалася в теплоенергетиці, не менше турбує і тих, хто забезпечує жителів будинків теплом чи гарячою водою. Бо, як зауважив президент Всеукраїнської асоціації приватних інвесторів ЖКГ Сергій Бульбас, вони опинилися на межі банкрутства. Це змусило приватних інвесторів звернутися до Президента України Віктора Януковича з проханням врегулювати ситуацію. Що так стривожило людей, які вкладають свої гроші в ЖКГ? Про це розмовляємо з Сергієм Бульбасом.

Коли через борги ДК "Газ України" доручила відключити від газопостачання 12 підприємств комунальної теплоенергетики Луганщини, до їх числа потрапило й КП "Стахановтеплозабезпечення". У міськвиконкомі, провівши екстрену нараду з представниками МНС, ухвалили одностайне рішення: не пустити працівників міжрайонного управління з експлуатації газового господарства в котельні для відключення їх від блакитного палива. Того самого дня надіслали звернення до Президента України та Прем'єр-міністра. Але з боргом у 23 млн грн щось треба робити. Як знайти вихід із ситуації? Про це "Урядовий кур'єр" запитав міського голову Стаханова Юрія Борисова.

 Уже не один рік у нашому суспільстві тривають дискусії щодо доцільності переходу мешканців багатоповерхівок від влади ЖЕКів, що вже давно стали притчею во язицех, до нової форми утримання житла - об'єднань співвласників багатоквартирних будинків (ОСББ). Деякі регіони (наприклад, Донбас) ще років 7-8 тому вже мали неабиякий досвід успішної діяльності ОСББ. Зараз до 20% житлового фонду столиці також перекрито цими об'єднаннями. Чи завжди вони є взірцевими формами управління житлом? Чи насправді всі члени ОСББ задоволені якістю та ціною послуг, що їм пропонують вже не ЖЕКи, а недержавні некомунальні утворення?

У держбюджеті поточного року достатньо коштів для фінансування субсидій на житлово-комунальні послуги. Якщо в минулому році на цей час субсидії отримували 850 тис. сімей, і на це виділялося 6 млрд грн, то цього року субсидії отримують 1 млн 400 тис. сімей на суму 9 млрд грн. Про це під час Години запитань до уряду у Верховній Раді заявив перший заступник міністра регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства Юрій Хіврич.

А створять його у найулюбленішому куточку відпочинку харків'ян - Центральному парку ім. М. Горького. Всі будівельні, монтажні та інші роботи планують завершити до 2012 року. Будівництво проходитиме поетапно, оскільки воно пов'язане зі значним фінансуванням та виготовленням надскладних атракціонів. За попередніми розрахунками, на Парк дитячих мрій витратять близько 20 млн євро.

Неабиякий потенціал для впровадження енергозберігальних проектів на невеликих бюджетних об'єктах, а також у централізованих системах тепло - і водопостачання, водовідведення має Чернівецька область. Ініціаторами їх поширення виступають органи місцевого самоврядування спільно з громадами. Буковина представила чи не найбільше власних розробок як реалізованих, так і таких, що перебувають на стадії впровадження на Всеукраїнський огляд- конкурс "Кращі практики енергозбереження на місцевому рівні", організований Центром громадської експертизи за підтримки фонду "Східна Європа" та сприяння Міністерства з питань житлово-комунального господарства.

Житловий фонд Луганщини "старіє" надто швидко: коефіцієнт його зношування перевищує темп відновлення у 3-4 рази! Свого часу велика кількість багатоповерхівок передавалася з балансу вугільних підприємств, які закривалися, на баланс міських управлінь ЖКГ без фінансового супроводу. Тільки на доведення до безаварійного функціонування основних фондів ЖКГ краю, за підрахунками фахівців, потрібно понад 2 млрд грн. У бюджеті небагатого регіону знайти таку суму складно.

Чи траплялися вам працівники ЖЕКів, які, отримавши скаргу про неналежну якість послуг, відразу бігли усувати неполадки? Скоріше люди можуть розповісти про інше: як комунальники чи не в усіх проблемах, в тому числі й своїх, намагаються звинуватити самих мешканців. І тут же розповісти, що платять вони мало, а хочуть багато...

Кияни добре пам'ятають, як торік восени мерзли більше двох тижнів через те, що АК "Київенерго" ніяк не подавала тепло в оселі. Не рятували навіть електрообігрівачі, адже через їх масове використання почалися часті відключення струму. Головний інженер компанії скаржився, що рівень споживання електроенергії в столиці сягнув 31,372 млн кВт/год, що на 6 млн перевищувало середній показник. А за добу надходило 115-120 заявок щодо збоїв в електромережі.