Нині уряд працює в напруженому режимі. Проте навіть в умовах, які склалися у зв’язку з подіями в Криму, держава повинна функціонувати, а населення — отримувати всі необхідні гуманітарні послуги: діти мають ходити в садочки, учні і студенти — навчатись та отримувати дипломи, а заклади охорони здоров’я — безперебійно функціонувати тощо. 

Дислокованим у Криму військовослужбовцям дано дозвіл на використання зброї — для захисту життя та здоров’я відповідно до військових статутів. Таку позицію української сторони оприлюднив Голова Верховної Ради, виконувач обов’язків Президента Олександр Турчинов у ході селекторної наради з командирами військових частин, розташованих на півострові. Цю реакцію спричинила спроба штурму сімферопольського 13-го фотограмметричного центру, здійснена російськими військовими з використанням автоматичної вогнепальної зброї, яка призвела до людських жертв. Загинув прапорщик наших Збройних сил і боєць місцевої самооборони, двоє українських вояків зазнали поранень.  

Учорашнє засідання Верховної Ради  стало знаковим у контексті останніх зовнішніх і внутрішніх подій. Народні депутати ухвалили закон про затвердження Указу в.о. Президента України «Про часткову мобілізацію». За це рішення проголосували 275 народних депутатів із 308 зареєстрованих у сесійній залі.

Події останніх тижнів у житті українського суспільства викликають у громадян неоднозначні відгуки й міркування. Проте всі, затамувавши подих, тримають кулаки за наших вояків, які несуть службу в гарячому не від спекотного курортного сонця, а від політичної напруженості Криму. Складається враження, що саме ці події допомогли пролити світло на реальний стан справ у Збройних силах України. Про проблеми галузі й про пошук шляхів до їхнього розв’язання говорили учасники круглого столу «Невідкладні заходи для армії на тлі агресії з боку Кремля».  

Луганський прикордонний загін працює у посиленому режимі в усіх місцях пропуску на найдовшій у країні — 746-кілометровій — ділянці державного кордону між Україною та Росією. Тут немає жодних «зелених коридорів», і кожного, хто їде з російського боку, ретельно перевіряють, проводять опитування, і якщо людина викликає підозру, її в Україну не пускають.

За словами начальника прес-служби прикордонного загону Олександра Трохимця, нині проводять заходи щодо посилення прикордонного контролю для недопущення в’їзду в Україну з Російської Федерації людей з метою здійснення екстремістських заходів. 

Уже не перший день Україна живе в стані підвищеної бойової готовності. У неділю секретар РНБО Андрій Парубій оголосив рішення Ради Нацбезпеки і оборони про часткову мобілізацію військовозобов’язаних, яке було введено в дію указом в. о. Президента України. Згідно з цим рішенням, Міноборони має провести навчальні збори військовозобов’язаних. Уже вчора під час брифінгу Андрій Парубій зазначив, що мобілізація відбувається із залученням усіх військкоматів, мережу яких певною мірою доводиться відновлювати. Він також наголосив, що охочих дуже багато, і військові комісаріати навіть не встигають опрацьовувати їхні дані. Який вигляд має ситуація на місцях, з’ясовували власні кореспонденти «Урядового кур’єра». 

Головним напрямом діяльності Міністерства оборони залишається системна робота з реформування та розвитку військової сфери, реалізація прав військовослужбовців та посилення їхнього соціального захисту, що є основою Державної комплексної програми реформування і розвитку Збройних сил України на період до 2017 року. На цьому наголосив міністр оборони Павло Лебедєв під час брифінгу в Будинку уряду. 

Сьогодні країна відзначає Міжнародний день цивільної авіації, а 21 грудня вітчизняний авіапром святкуватиме 25-річчя з дня першого польоту найбільшого транспортного літака Ан-225 «Мрія». «УК» вдалося поспілкуватися з командиром екіпажу, який здійснив той історичний політ, льотчиком-випробувачем Олександром ГАЛУНЕНКОМ, що заслужив звання Героя України та Золоту зірку №1 за  особисту мужність і героїзм.

Ніби й не до свят у нинішні непевні часи, але оминути увагою День Збройних сил України, який відзначається сьогодні, і не привітати всіх, хто служив та служить у війську, було б щонайменше несправедливо. Адже незважаючи на досить коротку офіційну історію української армії, справжній її літопис сягає століть, а бойова звитяга формувалася ще з часів Київської Русі. І сьогодні Збройні сили є одним з головних елементів стабільного і впевненого розвитку Української держави, гарантом її суверенітету і незалежності. На превеликий жаль, не всіма  це сприймалося, інакше увага і турбота суспільства про військовиків були б набагато більшими. Принаймні самі собою зрозумілі труднощі військової служби не ускладнювалися б так відчутно численними соціальними проблемами. 

Нещодавно після десятирічної добудови та тривалих торгів Росія передала військово-морським силам Індії авіаносець «Викрамадитья». Цей завершений проект у федеральних ЗМІ називають одним з найбільш амбіційних задумів російського суднобудування. Водночас російські ЗМІ визнають, що «виконання індійського замовлення виявилося складною, дорогою і тривалою справою. Однією з головних причин можна вважати неприйнятний стан суднобудівної промисловості на момент початку проекту».
Тож у Росії проблем із суднобудуванням не менше, ніж у нас. Утім, цікаво, чому з моменту підписання перших угод до передачі корабля «Викрамадитья» минуло майже 10 років? І чому при цьому майже не згадують Україну, яка мала стосунок до авіаносця? Питання…