Для успішного виконання поставленого командиром завдання у зоні АТО необхідно як мінімум дві складові: мотивація й спорядження для бійця. У той час як військовослужбовці виконують свій обов’язок із захисту територіальної цілісності, чиновники працюють над поліпшенням умов служби та соціальним захистом солдатів і членів їхніх сімей, а також над розробленням і ремонтом озброєння. Про це повідомив заступник міністра оборони України — керівник апарату генерал-лейтенант Олександр Дублян.

За його словами, для прискорення вирішення проблемних питань у соціальній сфері, які турбують учасників АТО та членів їхніх сімей, у Міноборони створено міжвідомчу робочу групу з питань сприяння учасникам та інвалідам АТО (сім’ям загиблих) в отриманні належних їм соціальних пільг і проведенні роз’яснювальної роботи з популяризації військової служби. 

У складі оперативно-тактичного угруповання «Маріуполь» з липня 2015-го по січень 2016 року офіцери групи цивільно-військового співробітництва (ЦВС) налагоджували співпрацю з цивільним населенням у місцях зосередження військ, надавали посильну допомогу тим, хто її найбільше потребував, доставляли людям гуманітарні вантажі, сприяли у відновлюванні зруйнованої війною інфраструктури населених пунктів тощо.

— Я прибув у зону АТО першим зі складу своєї групи, — розповідає полковник Олексій Тарасенко. — Протягом тижня, як то кажуть, входив у курс справ, знайомився з командирами підрозділів, вивчав обстановку, яка склалася на той час, об’їхав майже всі міста та селища, розташовані поблизу лінії розмежування в зоні АТО, зустрівся з тамтешніми керівниками місцевої влади та поспілкувався з багатьма людьми. 

Що знаменно, говорять в обласному військовому комісаріаті, то це великий наплив жінок. 160 харків’янок цьогоріч також одягли однострої контрактників. Показники стали рекордними для регіону за всю історію незалежності України і мають постійну тенденцію до зростання. 

Про наявність церковних атрибутів в армії донедавна навіть не йшлося. А про священика на території військової частини і поготів. До цього десятиліттями привчала нас радянська влада. Лише після того як Україна здобула незалежність, не тільки у цивільних, а й у військовослужбовців з’явилася можливість не критися з віросповіданням.

З початком війни на сході країни стало зрозумілим, що моральне і фізичне виснаження бійців поновити під силу духівникові. Перші спроби залучити до цієї місії військових психологів були невдалими. Таких фахівців виявилося на той момент катастрофічно мало. Та й довіра у солдатів до психологів була такою собі. Ідею з панотцями на передовій підказали бійці АТО, які вже мали досвід виконання бойових завдань у миротворчих місіях. Якраз там забезпечували функціонування капличок при військових частинах різних гарнізонів та залучення священиків до заходів душпастирської опіки військовослужбовців за місцями дислокації військ. 

Зустріч глави держави з особовим складом 16-ї окремої бригади армійської авіації, яка відбулася в межах його робочої поїздки на Львівщину, дала відповіді на чимало запитань, які турбують нині українське суспільство.

Не за горами час, коли служба в армії стане престижною. Принаймні на це є сподівання серед молоді, людей старшого віку і керівного складу оборонного відомства. Не секрет, що професію обирають за певними параметрами, з-поміж головних — мотивація. Що кращим буде оснащення, харчування та соціальний захист солдата, то швидше шеренги армійців поповняться професіоналами. Саме на таких у державі нині роблять ставку.

Тимчасово виконуючий обов’язки начальника Головного управління персоналу — заступник начальника Генерального штабу ЗСУ генерал-майор Володимир Талалай під час брифінгу «Комплектування Збройних сил України особовим складом» повідомив, що українське військо комплектують за змішаним принципом: військовослужбовці за контрактом і за призовом. 

Як правило, професію обирають до душі. Хоча в житті трапляється по-різному. Не раз доводилося чути від військовослужбовців-кадровиків, що найскладніше у фахові професійного військового — це дисципліна. Не кожен, проживши до повноліття, маючи свободу дій і можливість ведення діалогу аж до спору з рідними та шкільними вчителями, готовий коритися наказам командирів. Усвідомлення необхідності в цьому приходить, мабуть, з досвідом. На сьогодні, на жаль, з гірким. А що вже говорити про тих, хто в армію потрапив з цивільного життя у перші три черги мобілізації. Адже призивали усіх підряд — охочих і не зовсім. 

Десантників Навчального центру ВДВ Збройних сил із Днем високомобільних десантних військ особисто вітав Президент Петро Порошенко. Урочистості відбулися в Житомирі на вулиці Чуднівській, 114, там, де триває підготовка, перепідготовка та підвищення кваліфікації особового складу для військових частин і підрозділів ВДВ ЗСУ. Цей заклад почав функціонувати лише з травня 2015-го на базі 240 Центру підготовки підрозділів 8-го армійського корпусу Сухопутних військ. 

На полігоні Широкий лан завершилися міжнародні військові маневри «Сі Бриз-2016». Завдяки ним українські, американські, грузинські та молдовські військовослужбовці змогли відпрацювати завдання сухопутного компонента маневрів. Під час урочистого закриття «Сі Бриз-2016» заступник командувача Військово-Морських сил Збройних сил України з бойової підготовки капітан першого рангу Олексій Неїжпапа подякував учасникам за плідну співпрацю та наголосив на тому, що навчання були корисні усім військовослужбовцям, які брали в них участь. 

На думку одних, те, що сталося минулого місяця в НЦ «Десна» — диверсія, на думку інших — нормальне явище. Представники Міністерства оборони пояснюють: винуватець інциденту, який поклав на лікарняні ліжка інфекційного відділення дві сотні солдатів, — аутсорсингова фірма «Візит». На початку року вона виграла конкурс і отримала від Міноборони 400 мільйонів гривень за надання послуг із харчування. Натомість тепер розірвати стосунки з нею не так просто — лише через рішення суду.