«За останні три роки Венеціанська комісія 14 разів надавала свої висновки і рекомендації у сфері здійснення конституційно-правових реформ в Україні», — сказав Віктор Янукович під час зустрічі з Джанні Букіккіо. Він зазначив, що Україна ніколи не залишає без уваги будь-які зауваження чи пропозиції Венеціанської комісії. «Ми вдячні за таке ставлення до України і за робочі партнерські стосунки», — додав глава держави та подякував за підтримку діяльності Конституційної асамблеї.

У свою чергу Джанні Букіккіо наголосив, що Україна за останні 20 років зробила багато кроків уперед. Водночас він додав, що нас попереду очікує ще багато роботи. 

Україна очікує від саміту Україна — ЄС, який відбудеться 25 лютого в Брюсселі, практичних результатів. Як повідомляє УНІАН, про це сказав міністр закордонних справ Леонід Кожара під час прес-конференції.

«Нині існує повне розуміння європейською стороною, що необхідно зробити Україні в контексті підготовки до саміту. Ми очікуємо практичних, зрозумілих результатів після саміту», — сказав він та уточнив, що це стосується питання обговорення підписання Угоди про асоціацію України з ЄС, питання проведення реформ в Україні. Зокрема реформи виборчого законодавства і багатьох інших. 

Коли ми заздримо добробуту  багатьох країн нашого континенту, то часто не замислюємося, що важливою першопричиною злагодженого заможного життя європейців є  досконале управління не лише на центральному рівні, а передусім на місцевому, найближчому і найефективнішому для мільйонів громадян.
Це право  широкого загалу людей на участь в управлінні державними справами є одним із найголовніших демократичних принципів.  До речі, воно проголошується та захищається Європейською хартією місцевого самоврядування, ухваленою Радою Європи й імплементованою до національного законодавства всіх її членів, зокрема  України. 

Президент Віктор Янукович відзначає позитивну динаміку у вирішенні всіх питань, які стосуються співробітництва України та Парламентської асамблеї Ради Європи. Про це він сказав у ході зустрічі зі співдоповідачами Комітету ПАРЄ з питань моніторингу Маріеттою де Пурбе-Лундін і Маіліс Репс.  

Цим твердженням керівництво ЄС засвідчило відсутність «запасного плану дій» у відносинах з нашою країною. Про це заявив член Європейської комісії з питань розширення та європейської політики сусідства Штефан Фюле за результатами 15-го засідання Ради з питань співробітництва Україна — ЄС, яке відбулося у Брюсселі за участі Прем’єр-міністра Миколи Азарова.   

 Учора в столиці Об’єднаної Європи Прем’єр-міністр зустрівся з Високим Представником ЄС із закордонних справ та безпекової політики, віце-президентом Європейської Комісії Кетрін Ештон.

Сторони обговорили актуальні питання відносин Україна — ЄС, включаючи перспективи укладення Угоди про асоціацію. Високий Представник ЄС поінформувала главу українського уряду про результати обговорення цього питання міністрами закордонних справ ЄС, яке відбулося напередодні.

Співпраця з Європейським Союзом не обмежується тільки євроінтеграційними прагненнями України, зокрема Угодою про асоціацію. Про це Прем’єр-міністр Микола Азаров заявив під час зустрічі з Президентом Литви Далею Грібаускайте, яка відбулася у ході його офіційного візиту до цієї країни.
Він нагадав, що Україна затвердила повномасштабну програму співробітництва з НАТО, зокрема бере участь в операціях під егідою Альянсу, проводить спільні навчання тощо. 

Україна та Європейський союз повністю парафували політичну частину Угоди про асоціацію, розділи, що стосуються юстиції та внутрішніх справ, а також секторального співробітництва. У частині документа, що стосується створення зони вільної торгівлі, було парафовано першу  та останню сторінки. Про це повідомив журналістам заступник міністра закордонних справ — керівник апарату МЗС Павло Клімкін.

Так, за його словами, сторони узгодили текст угоди, зокрема закріпили зміст частини, що стосується ЗВТ. Відтепер робота триватиме над технічною вичиткою тексту (узгодження термінології, лінгвістичних нюансів тощо). Павло Клімкін зазначив, що текст угоди має бути перекладений 21 мовою країн Євросоюзу та ратифікований усіма національними парламентами об’єднання. У цьому контексті дипломат зауважив: практика ЄС показує, що Угода про асоціацію з Україною може набути чинності за кілька років. Втім, за словами Павла Клімкіна, в Євросоюзі існує механізм, згідно з яким угода може стати чинною ще до її ратифікації. 

У Європейському Союзі переконані, що цей рік стане вирішальним у визначенні майбутніх відносин з Україною. На цьому наголосив Комісар ЄС із питань розширення Європейської політики сусідства Штефан Фюле під час брюссельської конференції «Україна—ЄС: шлях вперед». З боку нашої держави участь у заході взяли, зокрема, перший віце-прем’єр-міністр Валерій Хорошковський і Секретар Ради національної безпеки та оборони Андрій Клюєв.

Дедалі рідше при згадці слова «Україна» в очах європейських чиновників спалахують іскри ентузіазму. У деяких  можна прочитати суміш жалю і співчуття, у більшості — нерозуміння і затятість.