Україна та Європейський союз повністю парафували політичну частину Угоди про асоціацію, розділи, що стосуються юстиції та внутрішніх справ, а також секторального співробітництва. У частині документа, що стосується створення зони вільної торгівлі, було парафовано першу  та останню сторінки. Про це повідомив журналістам заступник міністра закордонних справ — керівник апарату МЗС Павло Клімкін.

Так, за його словами, сторони узгодили текст угоди, зокрема закріпили зміст частини, що стосується ЗВТ. Відтепер робота триватиме над технічною вичиткою тексту (узгодження термінології, лінгвістичних нюансів тощо). Павло Клімкін зазначив, що текст угоди має бути перекладений 21 мовою країн Євросоюзу та ратифікований усіма національними парламентами об’єднання. У цьому контексті дипломат зауважив: практика ЄС показує, що Угода про асоціацію з Україною може набути чинності за кілька років. Втім, за словами Павла Клімкіна, в Євросоюзі існує механізм, згідно з яким угода може стати чинною ще до її ратифікації. 

У Європейському Союзі переконані, що цей рік стане вирішальним у визначенні майбутніх відносин з Україною. На цьому наголосив Комісар ЄС із питань розширення Європейської політики сусідства Штефан Фюле під час брюссельської конференції «Україна—ЄС: шлях вперед». З боку нашої держави участь у заході взяли, зокрема, перший віце-прем’єр-міністр Валерій Хорошковський і Секретар Ради національної безпеки та оборони Андрій Клюєв.

Дедалі рідше при згадці слова «Україна» в очах європейських чиновників спалахують іскри ентузіазму. У деяких  можна прочитати суміш жалю і співчуття, у більшості — нерозуміння і затятість.  

Резолюція, яку мають розглянути у наступний четвер члени парламентських делегацій ПАРЄ, не є позачерговою. Проте це єдиний втішний момент, оскільки сам текст проекту документа містить чимало різких критичних зауважень на адресу чинної української влади. Про ступінь стурбованості Києва тональністю резолюції свідчить і приїзд до Страсбурга наступного тижня міністра закордонних справ Костянтина Грищенка (хоч офіційно метою його візиту є зустріч з генсеком РЄ Турбйорном Ягландом,  а не участь у сесії ПАРЄ).

«П’ятнадцятий саміт має особливе значення для нашої держави. Сьогодні ми підійшли до завершення роботи над текстом Угоди про асоціацію та переходу до етапу її підготовки до підписання і подальшої імплементації», - сказав глава держави за підсумками саміту Україна — ЄС, в якому взяли участь Голова Європейської Ради Герман ван Ромпей та Президент  Європейської Комісії Жозе Мануель Баррозу. Він додав, що йдеться про документ, який закладає основи для політичної асоціації та економічної інтеграції України з Євросоюзом.

Польща незмінно підтримує курс європейської інтеграції України. Про це заявив глава сусідньої держави Броніслав Коморовський під час спільної прес-конференції з Президентом України Віктором Януковичем. «Ми повністю і незмінно підтримуємо європейські прагнення України. У тому числі в Раді Європи. Польща досягла величезного прогресу, приклавши багато зусиль. І ми сподіваємося, що Україна стане частиною європейського прогресу», — сказав він.

У четвер профільний комітет Європарламенту прийняв текст рекомендацій щодо підписання Угоди про асоціацію з Україною. Напередодні ухвалення чимало експертів прогнозували, що вони будуть надзвичайно категоричними, ледь не закликом до згортання переговорів з Києвом.  

Рекомендації були викладені у доповіді, підготовленій депутатом від групи Європейських консерваторів та реформаторів Ричардом Легутком. Її проект розглянули та оприлюднили на початку вересня.  

Торік польські консульства в Україні видали нашим співвітчизникам 452 тис. віз, а за десять місяців цього року — вже 467 тис. За  такої динаміки до кінця року польські візи зможуть отримати понад 500 тис. наших громадян. Дипломати сусідньої країни кажуть, що вони раді кожному українцеві, однак така кількість охочих отримати візи створює певні незручності.

Пікантність і  без того непростої ситуації полягає ще й у тому, що наразі Україна головує в Комітеті міністрів Ради Європи. Проте якщо досі Києву вдавалося використовувати своєрідний імунітет та вплив країни-голови КМ, щоб стримувати хвилю критики з боку держав РЄ, поки тривав розгляд справи Юлії Тимошенко у суді, то після проголошення вироку це стало надзвичайно важко.