Якщо людям дедалі важче вижити наодинці, то країнам практично неможливо. Звісно, кожна має право будувати відносини з партнерами на власний розсуд. Однак національна безпека напряму залежить від сили і конкурентоспроможності економіки. Як писав Леонід Глібов у одній з найкращих своїх байок «Вовк та ягня»: «більший меншого кусає та ще й б’є — затим, що сила є...». 
Днями відбулося п’яте засідання Стратегічного дискусійного клубу, зорганізоване Інститутом світової політики за підтримки Офісу зв’язку НАТО в Україні та уряду Норвегії. Тему обрали, як завжди актуальну: «Україна напередодні Вільнюса: Як змусити економіку працювати на національну безпеку?» 

Головною метою документа є інформування громадськості про структурні реформи, пов’язані з майбутнім підписанням Угоди про асоціацію між Україною та Європейським Союзом. План реалізації інформаційної стратегії містить у собі соціологічні опитування з метою визначення підтримки населенням європейського курсу України, створення інформаційних тематичних програм для його висвітлення, організації конференцій і міжнародних форумів з питань державної політики євроінтеграції.
Як зазначено в повідомленні Інформаційно-аналітичного бюлетеня Кабінету Міністрів, Євросоюз готовий співпрацювати в інформаційній сфері й допомагати Україні інформувати громадян про європейські цінності, про які в українському суспільстві поки що існує вкрай низька поінформованість. 

Євроінтеграційне питання стало головним у порядку денному урядового зібрання, тож вступне слово Прем’єр-міністр Микола Азаров повністю приділив перспективам, що очікують Україну в разі підписання угоди з Європейським Союзом. За його словами, європейський вибір зроблено природно й прагматично, адже євроінтеграційні прагнення відповідають засадам як зовнішньої політики, так і внутрішньої, зокрема програмі економічних реформ Президента «Заможне суспільство, конкурентоспроможна економіка, ефективна держава». 

Днями Президент Молдови Ніколае Тімофті заявив, що країна не може жити за умов постійних погроз з боку Росії і посилено рухатиметься в бік Європи, як... молдовському вину перекрили шлях до Російської Федерації. Так вирішив Росспоживнагляд. Формулювання причини ембарго універсальне: погана якість напоїв. Українські підприємці, мабуть, як ніхто, зрозуміють, південно-західних сусідів, бо самі вже не раз потерпали від подібних дій сусіда північного. А молдованам час переймати досвід у грузинів і переорієнтовувати свої виноробні на Європу. Принаймні  на дебатах у Страсбурзі  чимало європарламентаріїв уже висловилися за те, щоб розглянути можливість відкрити ринок  для найпопулярнішого молдовського експорту. 

Хто подорожував  Європою чи  навчався там, достатньо мотивований, щоб і Україну зробити інакшою. Це думка молодих амбітних наших співвітчизників, які долучилися до інформаційної кампанії, зорганізованої представництвом Європейського Союзу в Україні. 

Цього тижня головною темою у політичному житті країни стало питання виконання Україною передумов для підписання Угоди про асоціацію з Європейським Союзом. Основним гравцем на цьому полі мала стати Верховна Рада, депутатам якої необхідно було схвалити кілька євроінтеграційних законопроектів. Із відповідними закликами до парламентаріїв зверталися і Президент, і Прем’єр-міністр. Очікувала цього і значна частина нашого суспільства, якій не байдуже майбутнє своєї країни, і європейські урядовці та політики.

Під час візиту до України Прем’єр-міністр Республіки Мальта Джозеф Мускат провів зустрічі з вищим керівництвом нашої держави. Слід зазначити, що це перший в історії візит глави уряду цієї острівної держави до України. Під час зустрічей основну увагу приділено євроінтеграційним прагненням нашої країни, а також питанням розвитку двосторонніх відносин у торговельно-економічній та гуманітарній сферах.
У ході зустрічі Джозефа Муската з Віктором Януковичем Президент наголосив на тому, що нині Україна стоїть на порозі історичної події — підписання Угоди про асоціацію та створення зони вільної торгівлі з ЄС, і подякував високому гостеві за підтримку наших євроінтеграційних прагнень. 

Перед початком роботи нової парламентської сесії Президент Віктор Янукович зустрівся зі співголовами Моніторингової місії Європарламенту Александром Кваснєвським та Петом Коксом. «Вони були також присутні на відкритті Верховної Ради», — сказав глава держави в інтерв’ю одному з українських телеканалів.
А Прем’єр-міністр Микола Азаров запевнив високих гостей, що уряд на своєму засіданні 18 вересня розгляне текст Угоди про асоціацію з Євросоюзом: «І потім розпочнемо внутрішньодержавні процедури, необхідні для підписання угоди». Він підкреслив, що текст документа опубліковано у відкритих джерелах, було враховано думку громадськості, експертів, представників різних політичних сил.  Прем’єр-міністр  додав, що на це засідання також запросять голову Представництва ЄС в Україні Яна Томбінські.

У політиці час має велике значення, а згаяти слушний момент — непоправна розкіш. Якщо у липні і політики, і представники влади заспокоювали   набридливих експертів та громадських активістів, мовляв, час ще є, все зробимо, то нині від літніх канікул залишилися лише спогади, а часу на розкачування й зовсім не  залишилося. За словами Єврокомісара з питань розширення і політики сусідства Штефана Фюле,  Європейський Союз планує у жовтні оцінити рівень виконання Україною всіх критеріїв, визначених Радою ЄС 10 грудня 2012 року. Тож практично на все про все маємо місяць.

Однією з найвизначніших зовнішньополітичних подій для України  в новому політичному сезоні, який не за горами, обіцяє стати саміт Східного партнерства, котрий пройде наприкінці листопада у Вільнюсі. Головною інтригою цього міжнародного заходу залишається питання: чи погодиться Брюссель винести на підписання під час саміту Угоду про асоціацію з Україною. Ті, хто уважно стежить за перипетіями тривалих переговорів щодо асоціації, помітили, що за останні кілька місяців єврочиновники у своїх заявах почали дедалі рідше ставити у пряму залежність підписання угоди зі справою Юлії Тимошенко. Один зі співбесідників «УК» в Європарламенті  напівжартома сказав: «Схоже на те, що ви отримаєте угоду в листопаді, якщо тільки до того часу українська влада не розпочне нового політичного процесу».

Серед керівництва Євросоюзу міцніє розуміння того, що негативне рішення Вільнюського саміту щодо долі асоціації з Україною може відкинути Київ з європейського шляху прямісінько в цупкі обійми Митного союзу на найближчі десятиріччя. І чимало європолітиків вважають такий розвиток подій геополітичною помилкою. Серед них — депутат Європарламенту від Нідерландів, член політичної групи «Альянс лібералів та демократів Європи» Йоханес Корнеліс ван БААЛЕН, з яким кореспондентові «УК» вдалося зустрітися у Страсбурзі.