Нашу країну часто порівнюють із Францією. Адже площа та кількість населення у нас майже однакові. Багато хто вважає, що на цьому подібність і закінчується. А даремно. 
Безумовно, семиденний тур до Парижа чи гламурна поїздка в Канни залишить у вас шлейф яскравих, ні на що не схожих вражень, підсилених смаком чудового вина та французької кухні. І на заздрісні запитання друзів, як пройшла поїздка, ви ностальгійно зітхатимете зі словами: «Та що там скажеш, Париж!» Але для того, щоб збагнути, чим живуть пересічні французи і які вони у повсякденні, треба поторгуватися на місцевому базарчику, обговорити з господарем хлібного магазинчика останні політичні події, посидіти в черзі до зубного лікаря, застрягнути в ліфті, залити сусідів на різдвяний Cвятвечір, відвідувати шкільні батьківські збори і користуватися громадським транспортом. Пройшовши успішно усі ці етапи, власкор «УК» у Страсбурзі бере на себе сміливість стверджувати, що у ставленні до життя українці і французи дуже подібні.

Реформувати виборче законодавство, судову систему, зокрема прокуратуру, і зняти проблему вибіркового правосуддя, владнавши справу Юлії Тимошенко, — ці вимоги прозвучали у двох резолюціях, ухвалених Європарламентом під час чергової сесії, яка вчора завершилася у Страсбурзі. 
У резолюції «Європейська політика сусідства: у напрямку до зміцнення партнерства» Європарламент рекомендує Єврокомісії підписати Угоду про асоціацію з Україною лише після того, як вона виконає весь перелік умов ЄК. В резолюції висловлено жаль з приводу того, що процес виконання вимог, висунутих Києву Брюсселем, ще не завершено, оскільки в Україні не розв’язано проблеми вибіркового правосуддя і бракує «елементів реформи виборчого законодавства та судової системи». 

За ініціативою віце-прем’єр-міністра — міністра закордонних справ Словацької Республіки Мірослава Лайчака у Люксембурзі відбулася зустріч міністрів закордонних справ України та держав — членів ЄС у форматі «Україна+група друзів України в ЄС». У зустрічі також узяв участь Єврокомісар з питань розширення та європейської політики сусідства Штефан Фюле.
 

Питання євроінтеграційних прагнень України в контексті підготовки до Вільнюського саміту «Східного партнерства» стали наріжним каменем зустрічі Президента Віктора Януковича і федерального міністра закордонних справ Федеративної Республіки Німеччина Гідо Вестервелле.
Віктор Янукович зазначив, що Верховна Рада наполегливо працює над виконанням критеріїв, необхідних для підписання Угоди про асоціацію з Євросоюзом. А Гідо Вестервелле, як повідомляє прес-служба глави держави, наголосив: «Хочу запевнити вас, що Федеральний уряд Німеччини працює над тим, щоб усунути останні перешкоди на шляху до саміту у Вільнюсі».

Очікуване підписання Україною Угоди про асоціацію та зону вільної торгівлі з Євросоюзом накладає зобов’язання на уряд з адаптації економіки та внутрішньої політики держави для безболісного входження в зону вільної торгівлі. Таку позицію висловив віце-прем’єр-міністр Юрій Бойко в інтерв’ю одному з провідних українських телеканалів.
«Адаптація митних зборів під час вступу до зони вільної торгівлі займе від року до трьох. Приблизно протягом двох років триватиме робота із зміни технічних регламентів. Через три роки Україна буде готова з регламентами та митними зборами до повноцінної зони вільної торгівлі», — уточнив урядовець. 

Реформування виборчого законодавства — одна з умов, висунутих Європейським Союзом  для підписання Угоди про асоціацію.  Очікується, що 11 жовтня вітчизняне Міністерство юстиції отримає офіційні рекомендації Венеціанської комісії (Європейської комісії «За демократію через право») щодо реформування виборчого законодавства. Однак головні тези вже відомі, це, зокрема, зниження виборчого бар’єра, доцільність створення виборчих блоків політичних партій, обмеження розміру виборчого фонду, перерозподіл повноважень між ЦВК і окружними виборчими комісіями. Про все це й не тільки йшлося у четвер на черговому «круглому столі» з вивчення та обговорення зауважень і рекомендацій Венеціанської комісії та ОБСЄ/БДІПЛ щодо вдосконалення виборчого законодавства, зорганізованому Мін’юстом. Участь у засіданні взяли провідні міжнародні та вітчизняні експерти, народні депутати України, представники державних органів, науковці. 

Якщо людям дедалі важче вижити наодинці, то країнам практично неможливо. Звісно, кожна має право будувати відносини з партнерами на власний розсуд. Однак національна безпека напряму залежить від сили і конкурентоспроможності економіки. Як писав Леонід Глібов у одній з найкращих своїх байок «Вовк та ягня»: «більший меншого кусає та ще й б’є — затим, що сила є...». 
Днями відбулося п’яте засідання Стратегічного дискусійного клубу, зорганізоване Інститутом світової політики за підтримки Офісу зв’язку НАТО в Україні та уряду Норвегії. Тему обрали, як завжди актуальну: «Україна напередодні Вільнюса: Як змусити економіку працювати на національну безпеку?» 

Головною метою документа є інформування громадськості про структурні реформи, пов’язані з майбутнім підписанням Угоди про асоціацію між Україною та Європейським Союзом. План реалізації інформаційної стратегії містить у собі соціологічні опитування з метою визначення підтримки населенням європейського курсу України, створення інформаційних тематичних програм для його висвітлення, організації конференцій і міжнародних форумів з питань державної політики євроінтеграції.
Як зазначено в повідомленні Інформаційно-аналітичного бюлетеня Кабінету Міністрів, Євросоюз готовий співпрацювати в інформаційній сфері й допомагати Україні інформувати громадян про європейські цінності, про які в українському суспільстві поки що існує вкрай низька поінформованість. 

Євроінтеграційне питання стало головним у порядку денному урядового зібрання, тож вступне слово Прем’єр-міністр Микола Азаров повністю приділив перспективам, що очікують Україну в разі підписання угоди з Європейським Союзом. За його словами, європейський вибір зроблено природно й прагматично, адже євроінтеграційні прагнення відповідають засадам як зовнішньої політики, так і внутрішньої, зокрема програмі економічних реформ Президента «Заможне суспільство, конкурентоспроможна економіка, ефективна держава». 

Днями Президент Молдови Ніколае Тімофті заявив, що країна не може жити за умов постійних погроз з боку Росії і посилено рухатиметься в бік Європи, як... молдовському вину перекрили шлях до Російської Федерації. Так вирішив Росспоживнагляд. Формулювання причини ембарго універсальне: погана якість напоїв. Українські підприємці, мабуть, як ніхто, зрозуміють, південно-західних сусідів, бо самі вже не раз потерпали від подібних дій сусіда північного. А молдованам час переймати досвід у грузинів і переорієнтовувати свої виноробні на Європу. Принаймні  на дебатах у Страсбурзі  чимало європарламентаріїв уже висловилися за те, щоб розглянути можливість відкрити ринок  для найпопулярнішого молдовського експорту.