Кожна криза — це вікно можливостей. Зараз ми знову боремося за незалежність і цілісність України. Ні в кого не повинно бути сумніву — ми переможемо. Однак це не розв’яже всіх проблем і не ліквідує усіх ризиків та загроз. Виходом має стати довгострокова стратегія для України. Насправді це буде не європейська стратегія, а українська. Вона полягає в тому, щоб не імітувати реформи, а робити їх щодня крок за кроком у кожній галузі, встановити нульову толерантність до корупції і керуватися виключно верховенством права.  

Зовнішня агресія, чи то пак весняне загострення, найближчого сусіда таки об’єднало нашу країну краще за будь-які потуги політиків. Той,  у кого на тлі розпочатого в  Криму  «примусу до миру» власний рейтинг зріс на  п’ять відсотків, уже допоміг українцям  отримати  результат, на досягнення якого новій  вітчизняній  владі за менш екстремальних умов могло знадобитися значно більше часу. Соціологія  після вільнюського кульбіту Януковича переконливо свідчила: українці стали більш зацікавлені в євроінтеграції і менш орієнтовані на Росію. Однак свіже опитування, проведене 9 березня одним з українських телеканалів, перевершило сподівання: вступ України до ЄС підтримало 77%, вступ до НАТО — 70%. Схоже, ми отримали черговий шанс позбутися радянського минулого, і  є надія, що цього разу остаточно.

У четвер у Брюсселі відбулося позачергове засідання глав держав та урядів країн Європейського Союзу, де обговорювалася непроста ситуація в Україні, що склалася через дії військових підрозділів на території Автономної Республіки Крим. На запрошення Ради ЄС у саміті у якості спеціального гостя взяв участь Прем’єр-міністр Арсеній Яценюк. До речі, будучи вірним заявам щодо жорсткої економії державних коштів, глава уряду вилетів до Брюсселя звичайним рейсом в економ-класі. 

За нинішніх умов глибокої політичної, соціальної та економічної кризи парламентський процес — єдиний демократичний шлях для знайдення відповідей на невідкладні питання, які порушує перед державою суспільство. 

Україна та Євросоюз відновлять переговори щодо Угоди про асоціацію після Новорічних та Різдвяних свят.  Про це у вівторок на  прес-конференції в Укрінформі заявив міністр закордонних справ України Леонід Кожара.
— Два раунди переговорів уже пройшли в Брюсселі. В Європі починаються політичні канікули, пов’язані з Новорічними та Різдвяними святами, і після свят Україна відновить переговори з приводу цієї угоди, —  зазначив він.
Водночас в уряді  визначають ті параметри, які  могли б дозволити імплементацію угоди при збереженні національних інтересів України. На переконання міністра, наша країна зараз перебуває у більш сприятливих умовах, ніж до саміту у Вільнюсі і відмови підписувати Угоду про асоціацію з Євросоюзом, а непідписання Угоди про асоціацію з Євросоюзом дало змогу Україні вести діалог з Російською Федерацією. 

Україна продовжує підготовку до підписання Угоди про асоціацію та запровадження зони вільної торгівлі з ЄС, домагаючись кращих умов її імплементації. Таку позицію висловив Прем’єр-міністр Микола Азаров у ході зустрічі з представниками вітчизняного агробізнесу.
«Наприклад, умови імплементації угоди для наших аграріїв запроваджують квоту на цукор. В Угорщині, наприклад, це призвело до повного знищення цукрових заводів. Ви хочете, щоб ми зробили те саме? Ми цього не робитимемо... Доти, доки ми не модернізуємо всі свої екстрактно-олійні підприємства, ми мито на насіння соняшника не скасовуватимемо. Давайте домовлятися. Ми не змінюватимемо угоду, а умови її імплементації, тобто перехідні положення, давайте запишемо так, щоб вони для нас були вигідними», — наполягає глава уряду. 

Засідання Громадської ради при Міністерстві фінансів мало відбутися у форматі запитання-відповідь, однак захід чимось нагадав лекцію з основ правознавства, сфокусованих на положеннях Угоди про асоціацію з ЄС. Головний доповідач, старший радник Адвокатського об’єднання «Арцінгер» Роберт Хорольський озвучив тему виступу «Угода про асоціацію Україна—ЄС»: можливі наслідки для українського бізнесу». І заявив: «Роль юриста полягає в тому, щоб не розказувати, що є позитивним, а що негативним чинником. Він має говорити про положення, які прописані у законі». 

Політична та економічна асоціація з Євросоюзом — останніми місяцями найобговорюваніша тема в політичних, експертних, медійних колах не тільки України. Навколо перспективи підписання масштабної і за змістом, і за суттю угоди точилися активні дискусії і на схід, і на захід від кордонів нашої держави, щоправда, в різних інтонаціях. Для України ж залишалося виконати кілька умов Євросоюзу. Проте фактично за тиждень до саміту «Східного партнерства» ситуація кардинально змінилася: український уряд ухвалив рішення призупинити процес підготовки до підписання угоди.  

Я  зустрілася з польським євродепутатом Павелом Залевським рівно тиждень тому у Страсбурзі, напередодні оголошення українського уряду про призупинення переговорів з приводу укладення Угоди про асоціацію. Я привезла для нього з Києва спецвипуск «УК», присвячений євроінтеграції, який мої колеги підготували наприкінці минулого місяця (31 жовтня). Павел Залевський,  поглянувши на газету, невесело посміхнувся: «Не впевнений, що це ще на часі». Ми спілкувалися з ним довго, і я ставила йому щоразу одне й те саме запитання, формулюючи його по-іншому, бо не могла повірити в те, що чую. Але суть відповіді була одна: асоціації не буде. 

Після більш ніж річної перерви у столиці Євросоюзу відбулося засідання Комітету парламентського співробітництва Україна — ЄС. Цей майданчик співробітництва між Верховною Радою та Європейським парламентом протягом останнього року став заручником політичних дебатів усередині українського парламенту, що викликало неабияку стурбованість європейської сторони. Лише у жовтні 2013-го, через рік після парламентських виборів, Верховна Рада таки сформувала свою делегацію, призначивши її співголовами позафракційного Петра Порошенка та депутата від Партії регіонів Сергія Тігіпка.