Україна та Євросоюз підписали Угоду  про асоціацію. В рамках цієї угоди наша держава зокрема взяла на себе певні зобов’язання  щодо імплементації європейського законодавства  у чітко визначені строки. «УК» дізнавався, яких  змін чекати пересічним українцям. 

До співпраці над Планом відновлення і зростання 2014—2016 років, який уряд розробляє для подолання викликів, що стоять перед Україною, та повернення української економіки на шлях сталого розвитку закликав донорську спільноту віце-прем’єр-міністр — міністр регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства Володимир Гройсман під час зустрічі високого рівня з питань координації та впровадження міжнародної донорської допомоги, яка відбулася в Брюсселі.
«На сьогодні Україна стикнулася з новими викликами, які не можуть бути подолані стандартними підходами. Напрацьований спільно із МВФ пакет дав змогу зупинити падіння країни в прірву. Однак російська агресія — військова, інформаційна, економічна та енергетична — ставить перед нами безпрецедентні вимоги. Саме вони вимагають залучення додаткових ресурсів», — сказав Володимир Гройсман, наголосивши, що головним донором України нині є її народ. Мільйонами гривень громадяни самостійно фінансують українське військо і гуманітарні проекти. 

Україна має невідкладно провести ратифікацію Угоди про асоціацію з ЄС, щоб уникнути можливого скасування торговельних преференцій, наданих Євросоюзом у березні. Про це на семінарі «Угода про асоціацію — можливості для українського бізнесу» заявив керівник управління програм допомоги в Представництві ЄС Ендрю Разбаш.
Як відомо, ця поважна організація планує підписати економічну частину Угоди про асоціацію з Україною 27 червня.
Європосадовці почали поспішати: ще зовсім нещодавно вони очікували ратифікації цього документа Верховною Радою України лише у вересні 2014 року.  Ендрю Разбаш пояснює такі дії тим, що необхідно встигнути завершити цю важливу справу до серпня, бо 1 листопада спливає термін дії пільгового режиму, введеного ЄС для потрапляння українських товарів та послуг в європейські країни. 

Якнайшвидше укласти другу (економічну) частину Угоди про асоціацію є обопільним бажанням Європейського Союзу та України. Про це вже заявили чи не всі високопосадовці ЄС. Наші прагнення приєднатися до євроспільноти задекларував і Кабінет Міністрів, і новий Президент Петро Порошенко. Глава держави був готовий одразу після інавгурації поставити підпис під документом, за який стояв Майдан. Він переконаний, що введення у дію угоди, яка по суті є частиною плану з модернізації нашої країни, та її імплементація надали б можливість застосування антикорупційних заходів та пакету реформ уже найближчим часом.

Питання безвізового режиму має чіткий цивілізаційний вимір. Адже рівень та частота подорожей до країн ЄС напряму корелюється з підтримкою членства нашої держави в Європейській Спільноті. Тепер, коли зовнішньополітичний вектор України встановлений остаточно і безповоротно, новій владі разом з громадянами належить надолужити втрачений час.

Нація, яка у найважчий час протистояння на Майдані не згорнула синьо-зіркастих прапорів, заслуговує на скасування візових бар’єрів якнайшвидше. Однак для цього потрібно виконати чимало умов і обов’язкових процедур. Сьогодні «Урядовий кур’єр» аналізує, що вже вдалося і що ще потрібно зробити у цьому напрямку новій владі і передовсім Кабінету Міністрів, який днями перейшов рубіж у сто днів діяльності.  

Необхідність якнайшвидшого підписання економічної частини угоди з Євросоюзом та запровадження безвізового режиму — ці постулати стали одними із пріоритетних у програмній промові Президента Петра Порошенка, проголошеній з парламентської трибуни. «Угоду про асоціацію ми розглядаємо лише як перший крок до повноправного членства України в ЄС. Ніхто не має права вето на європейський вибір України», — заявив він, додавши, що нашу країну багато років було відірвано від свого європейського коріння, і лише зараз вона повертається туди остаточно і безповоротно. 

Звідки надійшла ініціатива розділити підписання Угоди про асоціацію України з ЄС на дві частини, тепер з’ясувати складно. Українські та європейські дипломати стверджують, що це було спільним рішенням. Цікаво, що таку пропозицію Брюссель висував ще кілька років тому, але Київ її тоді категорично відмітав, вимагаючи скріпити підписами весь документ. Проте нові політичні реалії кардинально змінили підхід і ставлення до асоціації і в Києві, і в Брюсселі.  

Мине кілька днів і від інтернет-жарту: «Щоб їздити до ЄС без віз, достатньо мати паспорт громадянина Молдови» залишиться лише часточка жарту. Адже, як відомо, Європарламент ухвалив рішення ввести безвізовий режим з Молдовою з 28 квітня цього року. Країни шенгенської зони стануть доступні громадянам Молдови з біометричними паспортами.

Шлях до візової лібералізації наша країна розпочинала майже одночасно із сусідами. Однак Молдова істотно випередила Україну, виконавши вимоги першої фази ПДВЛ менш ніж за півтора року, другої — за кілька місяців.

Підписання політичної частини Угоди про асоціацію України з ЄС, яке відбулося 21 березня у Брюсселі, без перебільшення, важлива подія. Що ж дасть нашій країні в економічному сенсі цей документ?

Головне, що слід нагадати: асоціація — перший не лише політичний, а й економічний крок до активізації зовнішньоторговельних відносин із європейськими країнами та до більшої відкритості українського ринку іноземним інвестиціям. Так, ЄС скасує 98% імпортних мит на українські товари, що, за прогнозами уряду, дасть змогу Україні зекономити 487 мільйонів євро на рік. 

Церемонія підписання угоди відбулася під час позачергового саміту між Україною та Європейським Союзом. Від  української сторони політичні положення договору підписав Прем’єр-міністр Арсеній Яценюк, а з боку Європейського Союзу — керівництво інституцій ЄС та глави держав або урядів держав-членів ЄС.
Під час виступу на позачерговому саміті глава уряду заявив:
«Це історичний день для моєї країни, і ми переконані, що це історичний день для всієї Європи. Ми хочемо бути частиною великої європейської сім’ї, і це перший великий крок до того, щоб Україна досягла своєї головної мети. Моя країна постала перед низкою загроз — політичних, економічних та військових. Підписанням цієї угоди ми покажемо всьому світові, що ми разом, що Україна поділяє європейські цінності і що разом ми зможемо досягти успіху. Ми розуміємо, що це нелегкий шлях. Але це наше завдання — забезпечити все те, за що боровся український народ. Це почалося як проєвропейський протест. Дозвольте вшанувати пам’ять тих, хто віддав свої життя, в тому числі й за цю угоду — за нашу волю й свободу, за наше європейське майбутнє. Від імені уряду України дозвольте висловити переконання, що разом ми досягнемо успіху, що після цього підписання Україна буде позитивним прикладом. Ми підтримуємо ваше рішення про односторонні торговельні заходи, які підтримають українську економіку та нашу двосторонню торгівлю. Необхідно багато зробити, і ми зробимо все можливе, щоб зробити Україну процвітаючою, а відносини України та Європейського Союзу — якнайкращими».