Це вже другий робочий візит Володимира Гройсмана до Брюсселя в статусі Прем’єр-міністра. За дві доби перебування в європейській столиці він зумів провести плідні переговори з президентом Європейської Ради Дональдом Туском, президентом Європейської комісії Жан-Клодом Юнкером, заступником Генерального секретаря НАТО Роуз Геттемюллер (вона нині виконує обов’язки очільника Альянсу). 

Тональність коментарів щодо результатів останнього саміту Україна — ЄС вражає різноманіттю: від тріумфально-переможних до песимістично-розпачливих. Проте, як завжди, істина десь посередині, бо не тільки в житті, а й у геополітиці не буває лише чорних або білих кольорів. 

У столиці Бельгії завершився саміт Україна-ЄС на найвищому рівні. Головне сподівання Києва на цей саміт — тріумфальне оголошення про запровадження безвізового режиму з ЄС — не виправдалося. Проте керівництво Євросоюзу запевнило: проблема не в Україні, а в бажанні країн-членів захистити себе від нелегальних мігрантів, і пообіцяло швидко владнати свої внутрішньополітичні суперечки.  

Удруге за останні три місяці перебування на посаді Прем’єр-міністра Володимир Гройсман поїхав до Брюсселя. Нинішній бельгійський візит глави уряду був робочим і більше нагадував звичайні буденні переговори. Керівництво Європейської комісії, високі представники від ЄС, які опікуються важливими для геополітики напрямами, потискали руку українському Прем’єрові, однак уже нічого не обіцяли. Їхні фрази були лаконічними. Складалося враження, що це своєрідне підбиття підсумків стану справ у країні, яка щонайменше на місяць упала в літню сплячку. 

Приїзд Надії Савченко до Страсбурга став тут однією з головних медіа-подій. Більшість журналістів, серед яких чимало представників російських ЗМІ, прибули на сесію заради висвітлення участі колишньої бранки Кремля, члена української делегації в Парламентській Асамблеї Ради Європи Надії Савченко. 

Коней на переправі не змінюють, проте стратегію уточнюють. Ця провідна думка пролунала минулої п’ятниці на засіданні наглядової ради Програми Ради Європи «Децентралізація і територіальна консолідація в Україні», яке відбулося в Мінрегіоні. 

Для мене особисто Анн Брассер, колишня очільниця Парламентської асамблеї Ради Європи, яку мені випала честь знати особисто, є взірцем європейського політика: ерудована, досвідчена, завжди готова до дискусії, наділена неабиякими дипломатичними здібностями, жорстка і вимоглива, коли йдеться про обстоювання загальнолюдських і європейських цінностей. Вона улюблениця журналістів, бо ніколи не ховається від спілкування з ними. Перебуваючи на посаді президента ПАРЄ, вона запровадила практику неформальних зустрічей з журналістами. Ми з колегами знали, що зранку в останній день сесії ПАРЄ у кабінеті Анн Брассер на нас чекають свіжі круасани, гаряча кава і відверта розмова, під час якої президент асамблеї відповість на всі, навіть незручні наші запитання. За професійні якості Анн Брассер поважають не лише колеги по ліберальній партії, а й політичні опоненти. Вона ніколи не демонструє своїх антипатій відкрито і глибоко переконана, що найскладніші політичні питання можна вирішити через переговори і діалог.  Напередодні Міжнародного жіночого дня Анн Брассер люб’язно погодилася відповісти на запитання «УК». 

У Європарламенті вважають, що успіх Києва у протистоянні зовнішній агресії повністю залежить від здорової економіки й стабільної демократії. Про це йдеться у резолюції ЄП «Угоди про асоціацію з Грузією, Молдовою та Україною», ухваленій учора на пленарному засіданні у Страсбурзі. 

На засіданні комітету у закордонних справах Європарламенту євродепутати та експерти неурядових організацій провели дискусію на тему «Зобов’язання щодо асоціації: який прогрес реформ у Грузії, Молдові та Україні». Учасники обговорення висловлювали думку, що важливо розробити новий механізм, який дав би ЄС змогу прискіпливіше стежити за перебігом реформ у державах, що уклали асоціацію з ЄС. 

Новий рік уже приносить Україні прогнозовані зміни. Зона вільної торгівлі з Євросоюзом стала реальністю. Натомість припинив своє існування її аналог, тільки з РФ. Відтепер ситуація на ринку СНД змінилася кардинально, адже керівництво північно-східного сусіди ще й запровадило торговельне ембарго проти України.

Кроки ці нас не здивували, навпаки — до них готувалися. І з відповіддю не забарилися. Її Прем’єр-міністр Арсеній Яценюк чітко озвучив у своєму післясвятковому десятихвилинному телезверненні: Україна виходить із зони вільної торгівлі з Російською Федерацією, підвищує мита на всі російські товари та запроваджує торговельне ембарго на низку товарів, виготовлених на території держави-агресора. До переліку товарів потрапили не лише продовольчі товари, а й продукція машинобудування та вагонобудування. «Ми діємо дзеркально. Не ми почали цю війну. Але агресора буде покарано», — переконливо заявив глава уряду.