Цьогорічні підсумки курортного сезону в анексованому Росією Криму навряд чи істотно відрізнятимуться від торішніх. Ані рекламна кампанія, ані сумнозвісний Керченський міст не здатні привабити на півострів бодай третину туристів від тієї кількості, яка побувала там останнього перед окупацією року.

Серед лідерів гастрономічного туризму за розмаїттям запропонованих страв і місць, де їх виробляють, Херсонщина. Тут гостинно зустрінуть у ресторані з вінтажною кухнею, пригостять вином у численних домашніх винокурнях, ексклюзивним сиром з ферми, овочами та фруктами просто з поля. А ще в області є місце, де можна посмакувати делікатесом світового рівня — мармуровим м’ясом.

Учасники фестивалю, а це не тільки молодь, хоч її більшість, а й люди старші, ніч проводять у наметах і прокидаються під пташиний спів. Ранок починається не з кави, а з йоги. А далі — програма на будь-який смак. Хтось опановує бойове мистецтво, хтось переймає досвід екологічного сортування і перероблення сміття, хтось цікавиться історією чи сучасною літературою. Тут можна послухати і поспілкуватися із сучасними популярними авторами, цікавими особистостями.

Десять днів, проведених в Ізраїлі, дали мені багато цікавого пізнавального матеріалу, яким частково вже поділився з читачами «Урядового кур’єра» («Місто трьох релігій», №82 від 27.04 19р., «Репатріанти» №88 від 14.05.19 р. «Шалом, Цахал», №97 від 25.05.19 р., «Країна манни небесної» №121 від 28.06.19 р.). Але поїздка до цієї країни ще й спонукала до багатьох роздумів. Наприклад, був вражений, як місцеві жителі навчилися заробляти не лише на релігійному (найбільш відвідуваним містом Ізраїлю, що приймає щороку майже 78% гостей, залишається Єрусалим), а й на оздоровчому, морському, навіть сільському туризмі.

У селищі міського типу Недригайлів усі жителі знають одне одного, бо воно невелике, компактне, з населенням кілька тисяч осіб. І Ольгу Прокопченко,  підприємицю, співвласницю місцевого готелю «Старий млин», керівницю туристичного кластера «Посулля», теж знають усі. Але відома вона  й далеко поза межами селища. І не лише на Сумщині, Чернігівщині, Полтавщині чи в інших областях України, а й у кількох країнах — наприклад Польщі, Німеччині, Японії, Росії. Завдяки «Посуллю», який за останні роки набув належного туристичного авторитету, став своєрідним магнітом, що притягує всіх, кого цікавить рідний край, його історія, сьогодення, майбутнє.

Мінекономрозвитку нагадує про необхідність дотримання певних рекомендацій, які допоможуть туристам уникнути неприємних ситуацій під час подорожей.

У місті Лева готуються до фестивалю «Ніч у Львові-2019», який триватиме з 12 до 14 липня й запропонує близько 100 нічних екскурсій і перформансів. Про це повідомила пресслужба Львівської міськради.

Шість років тому на величезній території санаторно-курортного реабілітаційного центру «Слов’янський курорт» ЗАТ «Укр­профоздоровниця» було людно. Бігали діти, чутно було сміх, розмови про життя. Тут з надією дивилися в майбутнє, будували нові корпуси, модернізували старі. Три санаторії — «Слов’янський», «Ювілейний» і «Донбас» — були заповнені вщерть. 

Сергія Саєнка із Старого Села, що поблизу Сум, добре знають не тільки в рідному населеному пункті, а й далеко за його межами. Наприклад у Харківській, Черкаській, Львівській областях. І за кордоном  —  у Сербії, Польщі, Литві, Естонії, Латвії.

Після того як лінія розмежування поділила Луганщину майже навпіл, з’ясувалося, що «туристичної бази немає». Позакривалися навіть ті поодинокі «зелені садиби», котрі щойно почали діяти в краї напередодні війни. Але фахівці та громадські активісти стверджують, що туристський потенціал в області чималий. Щоправда, нині мало хто навіть із представників новостворених ОТГ розглядає туризм як одну з галузей економіки, що може істотно впливати на розвиток громад. З іншого боку, такі унікальні історичні об’єкти, як чотири кінні заводи віком понад 200 років, ледве виживають в умовах ринкової економіки. Та саме коні, — дивовижні породисті чотириногі лікарі, можуть привабити туристів, чия щедрість здатна зберегти життя самої галузі конярства.