Брюссель зажив такої слави великою мірою завдяки тому, що до Різдва міська влада вишукано й майстерно прикрашає ринкову площу міста Гран-Пляс. Ця площа і без новорічного декору вражає погляд ошатними середньовічними будівлями. Проте кольорове підсвічування, гірлянди і, звичайно ж, новорічна ялинка, біля підніжжя якої влаштовують біблійні інсталяції, додають Гран-Пляс неповторного святкового шарму.

Польська Лодзь, розташована за 130 кілометрів від столиці сусідньої країни, її фактичний геометричний центр, ще якихось три десятиліття тому, образно кажучи, прокидалася і лягала спати за сигналом фабричного гудка. Суконні й текстильні фабрики, численні цегельні впродовж майже 150 років визначали профіль діяльності кількох поколінь тутешнього люду, змалечку призвичаєного до робітничих спецівок. Наприкінці буремних 1980-х сталося неймовірне: вся ця велетенська машина з її коліщатами, карданними валами, редукторами та іншим технічним начинням майже одночасно зупинилася. Тодішній економічний спад можна було порівняти хіба що з гігантським водоспадом, що неочікувано впав на місто.

Україна — це не лише великі гарні міста з мільйонним населенням. Це й невеликі містечка, села й селища, які часто мають унікальну й цікаву історію, культурну спадщину, традиції. І дуже добре, коли місцеві жителі не лише пам’ятають, зберігають і плекають ці безцінні скарби, а й презентують їх усім зацікавленим та охочим до нових вражень поціновувачам. І українським, і закордонним.

Полтавщина належить до областей, які попри політичні й економічні пертурбації в країні мають позитивну динаміку. Зокрема там успішно працюють машинобудівні, будівельні підприємства. Область лідирує в загальнодержавному рейтингу зі створення об’єднаних територіальних громад (ОТГ), за обсягами видобутку вуглеводнів, темпами впровадження органічного землеробства, бізнес-проєктів в АПК. Та останніми роками на Полтавщині стрімко розвивається ще одна, нова для регіону, перспективна галузь — туристична. Про це «Урядовому кур’єру» розповідає директор департаменту культури і туризму Полтавської ОДА Валентина ВОЖДАЄНКО.

Кілька місяців хорватська консалтингова компанія разом з експертами з туризму працювали над її створенням.

Наприкінці минулого тижня в Ужгороді відбувся форум Карпатського єврорегіону. Його робота розпочалася із загальних зборів Асоціації органів місцевого самоврядування «Єврорегіон Карпати-Україна», в яких узяли участь 50 представників органів місцевого самоврядування Закарпатської, Львівської, Івано-Франківської та Чернівецької областей.

Нещодавно було затверджено Державну програму розвитку регіону українських Карпат на 2020—2022 роки, втілення якої має дати поштовх для розвитку економіки краю, зокрема однієї з важливих складових — туристичної галузі. «Урядовий кур’єр» звернувся до професора Галини Щуки, яка третій рік живе в Береговому як переселенка, переїхавши сюди з Луганська, щоб свіжим оком подивитися на особливості та невикористані можливості туристичних послуг у регіоні.

Цей курорт називають українською Швейцарією і порівнюють з німецьким містом Баден-Баден. Тут лікуються пацієнти із 30 країн світу, а європейські медики їдуть сюди переймати досвід.

До кінця літа залишається ще кілька днів і ті, хто не побував у Карпатах, можуть встигнути. Це можна зробити і восени, і взимку — фактично будь-якої пори року. Кожен сезон по-своєму привабливий. Проте літо — найкращий час, адже це найтепліша і найсвітліша пора року. Обидві ці якості у подорожах дуже важливі, особливо в Карпатах. Висота місцевості спричиняє погоду: це найхолодніша частина України. Температура повітря тут приблизно на 5 градусів нижча, ніж на рівнині, а на вершинах гір — на всі 10. Тож якщо влітку в горах прохолодно, то решту частину року холодно.

75 років тому тодішні УРСР і Польський комітет національного визволення уклали угоду про «евакуацію українського населення з території Польщі до УРСР і польських громадян з території УРСР до Польщі». Це був початок великої трагедії — насильного переселення українців із земель, де вони жили споконвіку. Протягом кількох років з Лемківщини, Холмщини, Підляшшя, Надсяння в Україну депортували майже пів мільйона осіб. Тих, хто залишився на Закерзонні, а це, як стверджують історики, понад 140 тисяч людей, під час сумнозвісної акції «Вісла» комуністична влада вивезла далеко на захід Польщі.